З’ясування взаємозв’язку між зовнішнім навантаженням і частотою травм підколінного сухожилля у професійних футболістів
DOI:
https://doi.org/10.17309/tmfv.2024.2.05Ключові слова:
індикатори зовнішнього навантаження, травма підколінного сухожилля, система глобального позиціонування (GPS)Анотація
Мета. Метою дослідження було проаналізувати показники зовнішнього навантаження з частотою виникнення неконтактних травм підколінного сухожилля.
Матеріал та методи. Було проведено неекспериментальне кореляційне, ретроспективне когортне дослідження. Дані були зібрані у 31 професійного футболіста чоловічої статі протягом одного сезону. Досліджено наступні показники навантаження: тривалість (D), загальна пройдена відстань (TDT), відстань, пройдена з високою інтенсивністю (DTHI) > 20 км/год, кількість зусиль між 20-25 км/год (NE 20-25 км/год), відстань, пройдена зі швидкістю понад 25 км/год (DR+25 км/год), кількість спринтерських забігів понад 25 км/год (NE > 25 км/год), кількість прискорень понад 1 м/с² (Acc) та кількість незначних сповільнень до -1 м/с² (Dcc). До аналізу були включені лише неконтактні ушкодження підколінного сухожилля. Для багатовимірного аналізу було застосовано логістичну регресійну модель, де було встановлено значення P < 0,05 як для статистичної значущості моделі (X²), так і для кожної зі змінних регресорів (X²), рівень довірчого інтервалу становив 95%.
Результати. Зафіксовано та діагностовано наявність двох травм: ушкодження другого ступеня та м’язова втома. Проаналізовані показники навантаження не показали достовірної кореляції з ушкодженням підколінного сухожилля. Таким чином, зв’язку між зовнішнім навантаженням і травмою підколінного сухожилля у професійних футболістів не встановлено.
Висновки. Логістична регресійна модель (p > 0,05) не продемонструвала статистичної значущості. Отже, жодна з досліджуваних змінних зовнішнього навантаження не пояснює частоту неконтактних травм підколінного сухожилля в цій категорії досліджуваних.
Завантаження
Посилання
García Romero, Á. (2022). Muscle biomarkers and external load in a professional soccer team. International Journal of Environmental Research and Public Health, 18(15), 7960, https://doi.org/10.3390/ijerph18157960 DOI: https://doi.org/10.3390/ijerph18157960
Barnes, C., Archer, D., Hogg, B., Bush, M. & Bradley, P. (2014). The evolution of physical and technical performance parameters in the English Premier League. International Journal of Sports medicine, 35(13), 1095–1100. https://doi.org/10.1055/s-0034-1375695 DOI: https://doi.org/10.1055/s-0034-1375695
Newton, M., Owen, A. & Baker, J. (2019). Monitoring External and Internal Training Loads: Relationships with Injury Risk in Professional Soccer: A Review. EC Orthopaedics, 10(8), 686–697. https://acortar.link/CtxzPM
Wallace, L., Slattery, K. & Coutts, A. (2014). A comparison of methods for quantifying training load: relationships between modeled and actual training responses. European Journal of Applied Physiology, 114(1), 11–20. https://doi.org/10.1007/s00421-013-2745-1 DOI: https://doi.org/10.1007/s00421-013-2745-1
Gabbett, T. (2016). The training-injury prevention paradox: should athletes be training smarter and harder? British journal of sports medicine, 50(5), 273–280. http://dx.doi.org/10.1136/bjsports-2015-095788 DOI: https://doi.org/10.1136/bjsports-2015-095788
Casamichana, D., Castellano, J. & Dellal, A. (2013). Cinematic profile in friendly matches of semi-professional soccer players. Journal of Sport and Health Research, 5(3), 283–294. https://acortar.link/m52ygy
Federation International Football Association (FIFA) (2015). Approval of electronic performance and tracking system (EPTS) devices. FIFA. https://onx.la/020d5
Halson, S. (2014). Monitoring training load to understand fatigue in athletes. Sports Medicine, 44(2), 139–147. https://doi.org/10.1007/s40279-014-0253-z DOI: https://doi.org/10.1007/s40279-014-0253-z
Rago, V., Rebelo, A., Krustrup, P. & Mohr, M. (2019). Contextual Variables and Training Load throughout a Competitive Period in a Top-Level Male Soccer Team. Journal of Strength and Conditioning Research, 35(11), 3177–3183. https://doi.org/10.1519/jsc.0000000000003258 DOI: https://doi.org/10.1519/JSC.0000000000003258
Jaspers, A., Brink, M., Probst, S., Frencken, W. & Helsen, W. (2016). Relationships between Training Load Indicators and Training Outcomes in Professional Soccer. Sports Medicine, 47(3), 533-544. Journal of Sports Physiology and Performance, 12(2), 161–170. http://dx.doi.org/10.1007/s40279-016-0591-0 DOI: https://doi.org/10.1007/s40279-016-0591-0
Gabbett, T., & Domrow, N. (2007). Relationships between training load, injury, and fitness in sub- elite collision sport athletes. Journal of sports sciences, 25(13), 1507–1519. https://doi.org/10.1080/02640410701215066 DOI: https://doi.org/10.1080/02640410701215066
Baztán, A. (2018). Análisis de fuerza y flexibilidad de los músculos isquiotibiales en respuesta a la fatiga durante el sprint. Implicaciones de la lesión de los músculos isquiotibiales en jugadores de fútbol [Strength and flexibility analysis of the hamstring muscles in response to fatigue during sprinting. Implications of hamstring muscle injury in soccer players]. [Tesis de Máster Universitario en Biomecánica y Fisioterapia Deportiva. Universidad Pontificia Comillas]. Repositorio intitucional. http://hdl.handle.net/11531/35087
Garrett, J. W., Califf, J. & Bassett, F. (1984). Histochemical correlates of hamstring injuries. The American journal of sports medicine, 12(2), 98–103. https://doi.org/10.1177/036354658401200202 DOI: https://doi.org/10.1177/036354658401200202
Ekstrand, J., Hägglund, M. & Waldén, M. (2011). Epidemiology of muscle injuries in professional football (soccer). The American journal of sports medicine, 39(6), 1226–1232. https://doi.org/10.1177/0363546510395879 DOI: https://doi.org/10.1177/0363546510395879
Ekstrand, J., Bengtsson, H., Waldén, M., Davison, M., Khan, K.M., & Hägglund, M. (2022). Hamstring injury rates have increased during recent seasons and now constitute 24% of all injuries in men’s professional football: the UEFA Elite Club Injury Study from 2001/02 to 2021/22. British Journal of Sports Medicine, 57(5), 292–298. https://doi.org/10.1136/bjsports-2021-105407 DOI: https://doi.org/10.1136/bjsports-2021-105407
Raya, G. & De la Torre, S. (2018). Cuantificación de la carga interna y externa en el fútbol durante la pretemporada: entrenamiento vs competición, ¿se reproducen las mismas exigencias? caso de estudio [Quantification of internal and external load in football during the preseason: training vs. competition, are the same demands reproduced? case study]. Revista de Preparación Física en el Fútbol, 6(1), 7–14. https://acortar.link/ft9rN6
Jaspers, A., Kuyvenhoven, J., Staes, F., Frencken, W., Helsen, W. & Brink, M. (2018). Examination of the external and internal load indicators’ association with overuse injuries in professional soccer players. Journal of science and medicine in sports, 21(6), 579–585. https://doi.org/10.1016/j.jsams.2017.10.005 DOI: https://doi.org/10.1016/j.jsams.2017.10.005
Scott, M., Scott, T. & Kelly, V. (2016). The validity and reliability of global positioning systems in team sport: a brief review. The Journal of Strength & Conditioning Research, 30(5), 1470–1490. https://doi.org/10.1519/JSC.0000000000001221 DOI: https://doi.org/10.1519/JSC.0000000000001221
Fuller, C., Ekstrand, J., Junge, A., Andersen, T., Bahr, R., Dvorak, J. & Meeuwisse, W.H. (2006). Consensus statement on injury definitions and data collection procedures in studies of football (soccer) injuries. Scandinavian journal of medicine & science in sports, 16(2), 83–92. https://doi.org/10.1136/bjsm.2005.025270 DOI: https://doi.org/10.1111/j.1600-0838.2006.00528.x
Verstappen, S., van Rijn, R., Cost, R. & Stubbe, J. (2021). The association between training load and injury risk in elite youth soccer players: a systematic review and best evidence synthesis. Sports medicine-open, 7(1), 1–14. https://doi.org/10.1186/s40798-020-00296-1 DOI: https://doi.org/10.1186/s40798-020-00296-1
Hägglund, M., Waldén, M., Magnusson, H., Kristenson, K., Bengtsson, H. & Ekstrand, J. (2013). Injuries affect team performance negatively in professional football: an 11-year follow-up of the UEFA Champions League injury study. British journal of sports medicine, 47(12), 738–742. https://doi.org/10.1136/bjsports-2013-092215 DOI: https://doi.org/10.1136/bjsports-2013-092215
Lahti, J., Mendiguchia, J., Ahtiainen, J., Anula, L., Kononen, T., Kujala, M., Matinlauri, A., Peltonen, V., Thibault, M., Toivonen, Risto., Edouard, P. & Morin. (2020). Multifactorial individualized program for hamstring muscle injury risk reduction in professional football: protocol for a prospective cohort study. BMJ Open Sport & Exercise Medicine, 6(1), e000758. https://doi.org/10.1136/bmjsem-2020-000758 DOI: https://doi.org/10.1136/bmjsem-2020-000758
Morin, J. & Samozino, P. (2016). Interpreting power-force-velocity profiles for individualized and specific training. International journal of sports physiology and performance, 11(2), 267–272. https://doi.org/10.1123/ijspp.2015-0638 DOI: https://doi.org/10.1123/ijspp.2015-0638
Edouard, P., Lahti, J., Nagahara, R., Samozino, P., Navarro, L., Guex, K., Rossi, J., Brughelli, M., Mendiguchia, J. & Morin, J.B. (2021). Low horizontal force production capacity during sprinting as a potential risk factor of hamstring injury in football. International journal of environmental research and public health, 18(15), 7827. https://doi.org/10.3390/ijerph18157827 DOI: https://doi.org/10.3390/ijerph18157827
Mendiguchia, J., Castaño, A., Jiménez, P., Morin, J., Edouard, P., Conceição, F., Dodoo, J. & Colyer, S. (2021). Can we modify maximal speed running posture? implications for performance and hamstring injury management. International journal of sports physiology and performance, 17(3), 374–383. https://doi.org/10.1123/ijspp.2021-0107 DOI: https://doi.org/10.1123/ijspp.2021-0107
Akenhead, R., Hayes, P., Thompson, K. & French, D. (2013). Diminutions of acceleration and deceleration output during professional football match play. Journal of Science and Medicine in Sport, 16(6), 556–561. https://doi.org/10.1016/j.jsams.2012.12.005 DOI: https://doi.org/10.1016/j.jsams.2012.12.005
Lago, C. (2014). ¿Cómo será el fútbol en 2026? Un análisis de la evolución del juego desde 1966 (What will football be like in 2026? An analysis of the evolution of the game since 1966). Revista de preparación física en fútbol, 15, 4–11. https://acortar.link/dsljKU
Dalen, T., Jorgen, I., Gertjan, E., Havard, H. & Ulrik, W. (2016). Player load, acceleration, and deceleration during forty-five competitive matches of elite soccer. The Journal of Strength and Conditioning Research, 30(2), 351–359. https://doi.org/10.1519/JSC.0000000000001063 DOI: https://doi.org/10.1519/JSC.0000000000001063
Alonso, M. (2018). Categorización de la carga externa en el futbol moderno [Categorization of external load in modern football]. Revista de Preparación Física en el Fútbol, 29, 35–44. https://acortar.link/Qr0wpm
Lucas, J. (2020). Influencias de las variables contextuales sobre el rendimiento físico en fútbol [Influences of contextual variables on physical performance in soccer]. Logía, educación física y deporte: Revista Digital de Investigación en Ciencias de la Actividad Física y del Deporte,1(1), 25–41. https://acortar.link/FETvlu
Malone, S., Owen, A., Newton, M., Mendes, B., Collins, K. & Gabbett, T. (2017). The acute: chonic workload ratio in relation to injury risk in professional soccer. Journal of Science and medicine in sports, 20(6), 561–565. https://doi.org/10.1016/j.jsams.2016.10.014 DOI: https://doi.org/10.1016/j.jsams.2016.10.014
Owen, A., Forsyth, J., Wong, D., Dellal, A., Connelly, S. & Chamari, K. (2015). Heart rate-based training intensity and its impact on injury incidence among elite-level professional soccer players. The Journal of Strength & Conditioning Research, 29(6), 1705–1712. https://doi.org/10.1519/JSC.0000000000000810 DOI: https://doi.org/10.1519/JSC.0000000000000810
Ministerio de Salud Nacional. Resolución número 8430 de 1993. Por la cual se establecen las normas científicas, técnicas y administrativas para la investigación en salud. Bogotá: Diario Oficial; 1993. https://cutt.ly/yfYs1G6
Downloads
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2024 Rafael Tadeo Herazo-Sánchez, Juan Osvaldo Jiménez-Trujillo, Enoc Valentín González-Palacio
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
