Вплив фізичних вправ на функціональну спроможність та сприйняття стану здоров’я у осіб похилого віку
DOI:
https://doi.org/10.17309/tmfv.2024.2.01Ключові слова:
фізичний стан людини, профіль впливу захворювання, фізична підготовленість, емоції, старінняАнотація
Мета дослідження. Метою дослідження було оцінити вплив силових тренувальних вправ на показники функціональних можливостей, якість життя та сприйняття стану здоровʼя у осіб похилого віку.
Матеріали та методи. Було застосовано змішаний метод дослідження з секвенційним пояснювальним плануванням, в якому взяли участь 25 жінок похилого віку від 62 до 85 років, які протягом восьми тижнів займалися фізичними вправами з частотою 3 рази на день і тривалістю занять в середньому 58 хвилин. Батарея тестів для визначення рівня фізичної підготовленості осіб похилого віку (Senior Fitness Test) включала тест на силу хвата, моніторинг серцевого ритму протягом 6-хвилинного тесту, опитувальник SF-36 з метою оцінки стану здоров’я та фокус-групу після інтервенції, орієнтовану на аналіз самопочуття.
Результати. Показники кардіореспіраторних можливостей, сили та гнучкості значно покращилися (p<0,05), проте рівень спритності та частоти серцевих скорочень залишився незмінним (p>0,05). Також спостерігалося підвищення результатів у 8 проаналізованих вимірах якості життя, а в субʼєктивній оцінці самопочуття покращення стану здоровʼя було виявлено як у самосприйнятті, так і в забезпеченні автономії повсякденної діяльності, повʼязаної з життєздатністю, мотивацією, соціальною взаємодією та дотримуванням режиму фізичної активності. Отримані дані свідчать про те, що фізичні вправи на основі силових тренувань покращують функціональну спроможність, якість життя, повʼязану зі здоровʼям, і стан загального самопочуття осіб похилого віку.
Висновки. Результати цього дослідження показують, що фізичні вправи протягом восьми тижнів, засновані на силовому тренуванні з використанням доступних засобів (власної ваги, еластичних стрічок і гантелей) з частотою 3 дні на тиждень, сприяють поліпшенню показників функціональних можливостей сили та гнучкості верхніх і нижніх кінцівок, а також кардіореспіраторної витривалості у жінок старшого віку. Також було встановлено, що дана інтервенція має позитивний вплив на якість життя, а також на сприйняття стану здоровʼя.
Завантаження
Посилання
World Health Organization, & International Telecommunication Union (2018). A handbook on how to implement mAgeing. World Health Organization and International Telecommunication Union.
World Health Organizatión (2019). Mortality ranking in older people - top 10 causes. Maternal, Newborn, Child and Adolescent Health and Ageing. WHO.
Pan American Health Organization. (2019). Plan de acción mundial sobre actividad física 2018-2030. Más personas activas para un mundo sano. Organización Panamericana de la Salud.
Ahangar, A. A., Khoshmanzar, H., Heidari, B., Bijani, A., Hosseini, R., Gholinia, H., Saadat, P., & Babaei, M. (2017). Prevalence and the Determinants of Physical Activity in an Elderly Cohort of 60 years and more. A Cross-Sectional Case-Control Study. Ageing International, 44, 399–410. https://doi.org/10.1007/s12126-017-9315-5 DOI: https://doi.org/10.1007/s12126-017-9315-5
Aranco, N., Stampini, M., Ibarrarán, P., & Medellín, N. (2018). Panorama de envejecimiento y dependencia en América Latina y el Caribe. Banco Interamericano de Desarrollo, 96, 1. DOI: https://doi.org/10.18235/0000984
World Health Organization (2016). Prevalence of insuficient physical activityin older people eged 70 or over. Maternal, Newborn, Child and Adolecent Health and Ageing. WHO.
Cubillos, J. C., Matamoros, M., & Perea, S. A. (2020). Boletines Poblacionales 1: Personas Adultas Mayores de 60 años. Oficina de Promoción Social Ministerio de Salud y Protección Social. Boletín Informativo Ministerio de Salud, 1–13.
Font-Jutglà, C., Mur-Gimeno, E., Bort-Roig, J., Gomes da Silva, M., & Milà-Villarroel, R. (2020). Efectos de la actividad física de intensidad suave sobre las condiciones físicas de los adultos mayores: revisión sistemática. Revista Española de Geriatría y Gerontología, 55(2), 98–106. https://doi.org/10.1016/J.REGG.2019.10.007 DOI: https://doi.org/10.1016/j.regg.2019.10.007
Gallegos, K., Honorato-Cabañas, Y., Macías, N., García-Peña, C., Flores, Y. N., & Salmerón, J. (2019). Preventive health services and physical activity improve health-related quality of life in Mexican older adults. Salud Publica de Mexico, 61(2), 106–115. https://doi.org/10.21149/9400 DOI: https://doi.org/10.21149/9400
Ramírez-Villada, J. F., Chaparro-Obando, D., León-Ariza, H. H., & Salazar Pachón, J. (2015). Efecto del ejercicio físico para el control de los factores de riesgo cardiovascular modificables del adulto mayor: revisión sistemática. Rehabilitación, 49(4), 240–251. https://doi.org/10.1016/J.RH.2015.07.004 DOI: https://doi.org/10.1016/j.rh.2015.07.004
Minsalud (2021). Valoración nutricional en la persona adulta mayor. Minsalud.
Escalante, L., Medina, M., Pila, H. J., & Gómez, A. (2019). El adulto mayor practicante sistemático: pruebas para evaluar su condición física. Revista de Ciencia y Tecnología En La Cultura Física, 14(3), 372–391.
Vargas-Vitoria, R., Alfaro-Larena, J., Rodríguez, M., Arellano, R., & Valdés-Badilla, P. (2021). Effects of a multicomponent program on anthropometric measures, physical fitness and health-related quality of life in older people. Nutricion Clinica y Dietetica Hospitalaria, 41(1), 69–75. https://doi.org/10.12873/411vargas
Durán-Agüero, S., Sánchez, H., Valladares, M., López, A., Valdés-Badilla, P., & Herrera, T. (2017). Actividad física y perfil de estilos de vida promotores de la salud en adultos mayores chilenos. Revista Medica de Chile, 145(12), 1535–1540 https://doi.org/10.4067/s0034-98872017001201535 DOI: https://doi.org/10.4067/s0034-98872017001201535
Castro-Coronado, J., Yasima-Vásquez, G., Zapata-Lamana, R., Toloza-Ramírez, D., & Cigarroa, I. (2021). Características de los programas de entrenamiento de fuerza muscular en personas mayores con sarcopenia. Revisión de alcance. Revista Española de Geriatría y Gerontología, 56(5), 279–288. https://doi.org/10.1016/J.REGG.2021.05.004 DOI: https://doi.org/10.1016/j.regg.2021.05.004
Poblete, F., Matus-Castillo, C., Díaz-Sandoval, E., Vidal-Silva, P., & Ayala-García, M. (2015). Depresión, cognición y calidad de vida en adultos mayores activos. Revista Ciencias de La Actividad Física, 16(2), 71–77.
Heyward, V. (2008). Evaluación de la aptitud física y prescripción del ejercicio (5th ed.). Medica Panamericana.
Da Silva-Grigoletto, M. E., Viana-Montaner, B. H., Heredia, J. R., Mata, F., Peña, G., Brito, C. J., Vaamonde, D., & García-Manso, J. M. (2013). Validation of the OMNI-GSE subjective perceived exertion scale for controlling the global intensity in multi-purpose sessionsin elderly people. Kronos, 12(1), 32–40.
Camina-Martín, M. A., de Mateo-Silleras, B., Malafarina, V., Lopez-Mongil, R., Niño-Martín, V., López-Trigo, J. A., & Redondo-del-Río, M. P. (2016). Nutritional status assessment in Geriatrics: Consensus declaration by the Spanish Society of Geriatrics and Gerontology NutritionWork Group. Revista Espanola de Geriatria y Gerontologia, 51(1), 52–57. https://doi.org/10.1016/j.regg.2015.07.007 DOI: https://doi.org/10.1016/j.regg.2015.07.007
Rikli, R. E., & Jones, C. J. (2013). Senior Fitness Test Manual (2nd ed.). Human Kinetics.
Ligouri, G. (2021). ACSM’s Guidlines for Excercise Testng and Prescription (G. Ligouri, Ed.; 11th ed.). Wolters Kluwer Health.
Ware, J. E., Snow, K. K., Kosinski, M., & Gandek, B. (1993). SF-36 Health Survey: Manual & Interpretatión Guide (1st ed.). The Health Institute, New England Medical Center.
Ñuapas, H., Valdivia, M. R., Palacios, J. J., & Romero, H. E. (2018). Metodología de la investigación: Cuantitativa - Cualitativa y Redacción de la Tesis (A. Gutierrez, Ed.; 5th ed.). Ediciones de la U.
Hernández-Nieto, R. (2011). Instrumentos de Recolección de Datos en Ciencias Sociales y Ciencias Médicas. Universdidad de los Andes.
Onwuegbuzie, A. J., Dickinson, W. B., Leech, N. L., & Zoran, A. G. (2009). A Qualitative Framework for Collecting and Analyzing Data in Focus Group Research. International journal of qualitative methods, 8(3), 1-21. DOI: https://doi.org/10.1177/160940690900800301
World Medical Association. (2013). Declaration of Helsinki: Ethical principles for medical research involving human subjects. In JAMA - Journal of the American Medical Association, 310(20) 2191–2194. https://doi.org/10.1001/jama.2013.281053 DOI: https://doi.org/10.1001/jama.2013.281053
Ministerio de Salud y Protección Social República de Colombia, Pub. L. No. Resolución 8430, Por la cual se establecen las normas científicas, técnicas y administrativas para la investigación en salud (1993). Minsalud
Hernández, R., & Mendoza, C. (2018). Metodología de la investigación: las rutas cuantitativa, cualitativa y mixta. McGRAW-HILL.
Rivera, J. G., Ignacio, D., & Salguero, O. (2014). La opción crítica decolonial para repensar La educación física (The critical decolonial option for rethinking Physical Education). Inclusión y Desarrollo, 1(1), 57–71. DOI: https://doi.org/10.26620/uniminuto.inclusion.1.1.2014.57-71
Villarreal-Angeles, M. A., Jiménez, J. M., Ochoa-Martínez, P. Y., & Hall-López, J. A. (2021). Perception of the quality of life of Mexican older adults. Retos, 41, 480–484. https://doi.org/10.47197/retos.v0i41.58937 DOI: https://doi.org/10.47197/retos.v0i41.58937
Da Silva, E. M., Sepúlveda, W., Martins, J., Castilho, G., & Pereira, C. (2020). Comparación entre simple y doble tarea, capacidad cognitiva y equilibrio postural en adultos mayores que participan de 3 modalidades de ejercicio físico. Fisioterapia, 42(1), 33–38. https://doi.org/10.1016/j.ft.2019.10.002 DOI: https://doi.org/10.1016/j.ft.2019.10.002
Yin, S., Yang, Q., Xiong, J., Li, T., & Zhu, X. (2020). Social Support and the Incidence of Cognitive Impairment Among Older Adults in China: Findings From the Chinese Longitudinal Healthy Longevity Survey Study. Frontiers in Psychiatry, 11, 254. https://doi.org/10.3389/fpsyt.2020.00254 DOI: https://doi.org/10.3389/fpsyt.2020.00254
Figueroa, Y., Lasso C. I., Gómez, E., Montaño, Y. A., & Urbano, E. (2019). Physical condition in older adults for elderly groups in Cali (Colombia). Fisioterapia, 41(6), 314–321. https://doi.org/10.1016/j.ft.2019.07.005 DOI: https://doi.org/10.1016/j.ft.2019.07.005
Bohannon, R. W. (2019). Grip Strength: An Indispensable Biomarker For Older Adults. Clinical Interventions in Aging, 14, 1681–1691. https://doi.org/10.2147/CIA.S194543 DOI: https://doi.org/10.2147/CIA.S194543
Eckardt, N. (2016). Lower-extremity resistance training on unstable surfaces improves proxies of muscle strength, power and balance in healthy older adults: a randomised control trial. BMC Geriatrics, 16(1), 1–15. https://doi.org/10.1186/S12877-016-0366-3 DOI: https://doi.org/10.1186/s12877-016-0366-3
Sadeghi, H., Jehu, D. A., Daneshjoo, A., Shakoor, E., Razeghi, M., Amani, A., Hakim, M. N., & Yusof, A. (2021). Effects of 8 Weeks of Balance Training, Virtual Reality Training, and Combined Exercise on Lower Limb Muscle Strength, Balance, and Functional Mobility Among Older Men: A Randomized Controlled Trial. Sports Health, 13(6), 606–612. https://doi.org/10.1177/1941738120986803 DOI: https://doi.org/10.1177/1941738120986803
Solà, M., López, J. L., & Valero, O. (2019). Efectividad de un entrenamiento en personas mayores y su impacto en la calidad de vida relacionada con la salud. Apunts Educación Física y Deportes, 137, 30–42. https://doi.org/10.5672/apunts.2014-0983.es.(2019/3).137.03 DOI: https://doi.org/10.5672/apunts.2014-0983.es.(2019/3).137.03
Concha, Y. F., Guzman, E. E., & Marzuca, G. N. (2017). Effects of a combined exercise program on functional capacity in healthy older women in Primary Health Care Centre. Fisioterapia, 39(5), 195–201. https://doi.org/10.1016/j.ft.2017.03.002 DOI: https://doi.org/10.1016/j.ft.2017.03.002
Vaca, M., Gómez, R. V., Cosme, F. D., Pila, F., Yandún, V., & Realpe, Z. (2017). Estudio comparativo de las capacidades físicas del adulto mayor: rango etario vs actividad física. Revista Cubana de Investigaciones Biomedicas, 36(1), 1-11.
Ramírez, R., & Triana, H. R. (2007). Efecto en la calidad de vida relacionada a la salud (CVRS) de un programa de actividad física terapéutica en medio acuático, en un grupo de adultos mayores de 55 años no institucionalizado. Cali, 2006. Revista Iberoamericana de Fisioterapia y Kinesiologia, 10(1), 24–37. https://doi.org/10.1016/S1138-6045(07)73662-6 DOI: https://doi.org/10.1016/S1138-6045(07)73662-6
Paggi, M. E., Jopp, D., & Hertzog, C. (2016). The Importance of Leisure Activities in the Relationship between Physical Health and Well-Being in a Life Span Sample. Gerontology, 62, 450–458. https://doi.org/10.1159/000444415 DOI: https://doi.org/10.1159/000444415
Huxhold, O., Miche, M., & Schüz, B. (2013). Benefits of Having Friends in Older Ages: Differential Effects of Informal Social Activities on Well-Being in Middle-Aged and Older Adults. Journals of Gerontology, Series B: Psychological Sciences and Social Sciences, 69(3), 366–375. https://doi.org/10.1093/geronb/gbt029 DOI: https://doi.org/10.1093/geronb/gbt029
Mora-Vicente, J., Mora-Rodríguez, H., González-Montesinos, J. L., Ruiz-Gallardo, P., & Ares-Camerino, A. (2007). Measurement of levels of physical aptitude in older adults. Atencion Primaria, 39(10), 565–568. https://doi.org/10.1157/13110737 DOI: https://doi.org/10.1157/13110737
Almonacid, A., Vargas, R., de Carvalo, R. S., Fierro, M. A., & Valdés, P. (2021). Social representation of older people in relation to physical activity and health at old age: A qualitative study. Journal of Physical Education and Sport, 21(1), 36–45. https://doi.org/10.7752/jpes.2021.01005 DOI: https://doi.org/10.7752/jpes.2021.01005
Sotello, F., de Oliveira, G. A., D’Elboux, J. M., Aparecida, F., Liberalesso, A., Guariento, M. E., & Rosário, M. da L. (2014). Relationship between lower-limb muscle strength and functional independence among elderly people according to frailty criteria: a cross-sectional study. Sao Paulo Medical Journal, 132(5), 282–289. https://doi.org/10.1590/1516-3180.2014.1325669 DOI: https://doi.org/10.1590/1516-3180.2014.1325669
Honório, S., Batista, M., Petrica, J., Santos, J., Serrano, J., & Martins, J. (2021). Pilates and satisfaction with life in elderly. Journal of Physical Education and Sport, 21(1), 152–158. https://doi.org/10.7752/jpes.2021.01021 DOI: https://doi.org/10.7752/jpes.2021.01021
Poblete, F., Flores, C., Abad, A., & Díaz, E. (2015). Funcionalidad, fuerza y calidad de vida en adultos mayores activos de valdivia. Revista Ciencias de La Actividad Física, 16, 45–52.
Alvarez, E. J., & Alud-Sorao, A. (2017). La actividad física y sus beneficios físicos como estrategia de inclusión social del adulto mayor. Inclusión y Desarrollo, 5(1), 23–36. DOI: https://doi.org/10.26620/uniminuto.inclusion.5.1.2018.23-36
Ferradas, M. del M., & Freire, C. (2016). Calidad de vida y bienestar en la vejez. Difusora Larousse - Ediciones Piramide.
Assumpção, A. M., Máximo, L. S., Sirineu, D., Felício, D., & Sherrington, C. (2014). Adherence to exercise programs for older people is influenced by program characteristics and personal factors: a systematic review. Journal of Physiotherapy, 60(3), 151–156. https://doi.org/10.1016/J.JPHYS.2014.06.012 DOI: https://doi.org/10.1016/j.jphys.2014.06.012
Jefferis, B. J., Sartini, C., Lee, I. M., Choi, M., Amuzu, A., Gutierrez, C., Casas, J. P., Ash, S., Lennon, L. T., Wannamethee, S. G., & Whincup, P. H. (2014). Adherence to physical activity guidelines in older adults, using objectively measured physical activity in a population-based study. BMC Public Health, 14(1), 382. https://doi.org/10.1186/1471-2458-14-382 DOI: https://doi.org/10.1186/1471-2458-14-382
Downloads
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2024 Ingrid J. Sánchez-Roa, Javier L. Reina-Monroy, Clara S. Juliao-Vargas, Luis A. Cardozo
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
