Вплив гіпоксичного тренування у комбінації з додаванням до раціону крокодилячої крові на аеробну продуктивність та гематологічні показники у спортсменів
DOI:
https://doi.org/10.17309/tmfv.2024.1.12Ключові слова:
добавка з крокодилячої крові, гематологічний, аеробна продуктивність, гіпоксичне тренування, футболіст-аматорАнотація
Мета дослідження. Метою цього дослідження було вивчити вплив додавання до раціону крокодилячої крові в поєднанні з гіпоксичним тренуванням на рівень споживання кисню та гематологічні показники у футболістів.
Матеріали та методи. У дослідженні взяли участь 39 футболістів-чоловіків віком 21,69 ± 1,98 року, які були рандомізовані на три групи. Усі групи виконували ідентичну тренувальну програму, яка включала тренування на біговій доріжці з рівнем 70%-75% максимальної частоти серцевих скорочень протягом 7 тижнів із заняттями тривалістю 30 хв/день та 3 дні на тиждень. Перша група була контрольною групою, яка вживала плацебо (КГ, n = 13), друга група отримувала одну капсулу на день (60 мг) сублімованої добавки з крокодилячої крові (ДОБ, n = 13), а третя група отримувала сублімовану добавку з крокодилячої крові та виконувала тренувальну програму в умовах гіпоксії (Г-ДОБ, n = 13, FiO2 = 16,3%). Було проведено гематологічну оцінку та визначено показник максимального споживання кисню (VO₂max) за допомогою тредміл-тесту (тест на біговій доріжці) за протоколом Брюса.
Результати. Досліджувана група (Г-ДОБ), що отримувала сублімовану добавку з крокодилячої крові та виконувала тренувальну програму в умовах гіпоксії, показала значно вищі рівні еритропоетину (ЕПО) (14,40 ± 2,41 мМО/мл) порівняно з групою (ДОБ), яка отримувала одну капсулу на день (60 мг) сублімованої добавки з крокодилячої крові (11,50 ± 2,08 мМО/мл) та КГ (12,01 мМО/мл) після проведення інтервеції. Від початку до моменту завершення інтервенції спостерігалося суттєве збільшення показника VO2max у групах Г-ДОБ (до: 45,63 ± 4,75, після: 49,33 ± 5,81) та ДОБ (до: 44,59 ± 4,75, після: 47,30 ± 5,68), але не в КГ.
Висновки. Це дослідження доводить, що поєднання прийому сублімованих добавок з крокодилячої крові та проведення гіпоксичних тренувань викликає гематологічні зміни, зокрема активацію секреції ЕПО, та збільшує показник VO₂max у футболістів.
Завантаження
Посилання
Ponsot, E., Dufour, S. P., Zoll, J., Doutrelau, S., N’Guessan, B., Geny, B., . . . Richard, R. (2006). Exercise training in normobaric hypoxia in endurance runners. II. Improvement of mitochondrial properties in skeletal muscle. J Appl Physiol (1985), 100(4), 1249–1257. https://doi.org/10.1152/japplphysiol.00361.2005 DOI: https://doi.org/10.1152/japplphysiol.00361.2005
Czuba, M., Waskiewicz, Z., Zajac, A., Poprzecki, S., Cholewa, J., & Roczniok, R. (2011). The effects of intermittent hypoxic training on aerobic capacity and endurance performance in cyclists. J Sports Sci Med, 10(1), 175–183. https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/24149312
Powell, F. L., & Garcia, N. (2000). Physiological effects of intermittent hypoxia. High Alt Med Biol, 1(2), 125–136. https://doi.org/10.1089/15270290050074279 DOI: https://doi.org/10.1089/15270290050074279
Katayama, K., Sato, K., Matsuo, H., Ishida, K., Iwasaki, K., & Miyamura, M. (2004). Effect of intermittent hypoxia on oxygen uptake during submaximal exercise in endurance athletes. Eur J Appl Physiol, 92(1-2), 75–83. https://doi.org/10.1007/s00421-004-1054-0 DOI: https://doi.org/10.1007/s00421-004-1054-0
Roels, B., Millet, G. P., Marcoux, C. J., Coste, O., Bentley, D. J., & Candau, R. B. (2005). Effects of hypoxic interval training on cycling performance. Med Sci Sports Exerc, 37(1), 138–146. https://doi.org/10.1249/01.mss.0000150077.30672.88 DOI: https://doi.org/10.1249/01.MSS.0000150077.30672.88
Hamlin, M. J., Marshall, H. C., Hellemans, J., Ainslie, P. N., & Anglem, N. (2010). Effect of intermittent hypoxic training on 20 km time trial and 30 s anaerobic performance. Scand J Med Sci Sports, 20(4), 651–661. https://doi.org/10.1111/j.1600-0838.2009.00946.x DOI: https://doi.org/10.1111/j.1600-0838.2009.00946.x
Bonetti, D. L., Hopkins, W. G., & Kilding, A. E. (2006). High-intensity kayak performance after adaptation to intermittent hypoxia. Int J Sports Physiol Perform, 1(3), 246–260. https://doi.org/10.1123/ijspp.1.3.246 DOI: https://doi.org/10.1123/ijspp.1.3.246
Hendriksen, I. J., & Meeuwsen, T. (2003). The effect of intermittent training in hypobaric hypoxia on sea-level exercise: a cross-over study in humans. Eur J Appl Physiol, 88(4-5), 396–403. https://doi.org/10.1007/s00421-002-0708-z DOI: https://doi.org/10.1007/s00421-002-0708-z
Gore, C. J., Hahn, A. G., Aughey, R. J., Martin, D. T., Ashenden, M. J., Clark, S. A., . . . McKenna, M. J. (2001). Live high:train low increases muscle buffer capacity and submaximal cycling efficiency. Acta Physiol Scand, 173(3), 275–286. https://doi.org/10.1046/j.1365-201X.2001.00906.x DOI: https://doi.org/10.1046/j.1365-201X.2001.00906.x
Gupta, D. (2014). Role of Iron (Fe) in Body. IOSR Journal of Applied Chemistry, 7, 38–46. https://doi.org/10.9790/5736-071123846 DOI: https://doi.org/10.9790/5736-071123846
Schoene, R. B., Escourrou, P., Robertson, H. T., Nilson, K. L., Parsons, J. R., & Smith, N. J. (1983). Iron repletion decreases maximal exercise lactate concentrations in female athletes with minimal iron-deficiency anemia. J Lab Clin Med, 102(2), 306-312. https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/6864076
Govus, A. D., Garvican-Lewis, L. A., Abbiss, C. R., Peeling, P., & Gore, C. J. (2015). Pre-Altitude Serum Ferritin Levels and Daily Oral Iron Supplement Dose Mediate Iron Parameter and Hemoglobin Mass Responses to Altitude Exposure. PLoS One, 10(8), e0135120. https://doi.org/10.1371/journal.pone.0135120 DOI: https://doi.org/10.1371/journal.pone.0135120
Ryan, B. J., Wachsmuth, N. B., Schmidt, W. F., Byrnes, W. C., Julian, C. G., Lovering, A. T., . . . Roach, R. C. (2014). AltitudeOmics: rapid hemoglobin mass alterations with early acclimatization to and de-acclimatization from 5260 m in healthy humans. PLoS One, 9(10), e108788. https://doi.org/10.1371/journal.pone.0108788 DOI: https://doi.org/10.1371/journal.pone.0108788
Friedmann, B., Jost, J., Rating, T., Weller, E., Werle, E., Eckardt, K. U., . . . Mairbaurl, H. (1999). Effects of iron supplementation on total body hemoglobin during endurance training at moderate altitude. Int J Sports Med, 20(2), 78–85. https://doi.org/10.1055/s-2007-971097 DOI: https://doi.org/10.1055/s-1999-970269
Nielsen, P., & Nachtigall, D. (1998). Iron supplementation in athletes. Current recommendations. Sports Med, 26(4), 207–216. https://doi.org/10.2165/00007256-199826040-00001 DOI: https://doi.org/10.2165/00007256-199826040-00001
T. D. P. Nandadeva, A. M. S. D. M. Dissanayake, A. A. J. Rajaratne, & S. D. I. Nanayakkara. (2019). Effect of iron supplementation during high altitude training on haemoglobin and iron status of Sri Lankan middle- and long-distance athletes. Sri Lanka Journal of Medicine, 28(1), 29. https://doi.org/10.4038/sljm.v28i1.114 DOI: https://doi.org/10.4038/sljm.v28i1.114
Chaeychomsri, W., Siruntawineti, J., Chaeychomsri, S., Hengsawadi, D., Cuptapan, Y., & Rungtaweechai, W. (2013, October 2013). Successful Development and Commercialization of Freeze-dried Crocodile Blood Product. The 39th Congress on Science and Technology of Thailand, Thailand.
Paratthakonkun, C., Vimuttipong, V., Nana, A., Chaijenkij, K., Soonthornworasiri, N., & Arthan, D. (2021). The Effects of Crocodile Blood Supplementation on Delayed-Onset Muscle Soreness. Nutrients, 13(7). https://doi.org/10.3390/nu13072312 DOI: https://doi.org/10.3390/nu13072312
Chook, C. Y. B., Chen, F. M., Leung, F. P., Chen, Z. Y., & Wong, W. T. (2021). Potential of crocodile blood as a medication and dietary supplement: A systemic review. Clin Exp Pharmacol Physiol. https://doi.org/10.1111/1440-1681.13524 DOI: https://doi.org/10.1111/1440-1681.13524
Ljungqvist, A., Jenoure, P. J., Engebretsen, L., Alonso, J. M., Bahr, R., Clough, A. F., . . . Dubi, C. (2009). The International Olympic Committee (IOC) consensus statement on periodic health evaluation of elite athletes, March 2009. Clin J Sport Med, 19(5), 347–365. https://doi.org/10.1097/JSM.0b013e3181b7332c DOI: https://doi.org/10.1097/JSM.0b013e3181b7332c
LaManca, J. J., & Haymes, E. M. (1993). Effects of iron repletion on VO2max, endurance, and blood lactate in women. Med Sci Sports Exerc, 25(12), 1386–1392. https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/8107547 DOI: https://doi.org/10.1249/00005768-199312000-00012
Davies, K. J., Donovan, C. M., Refino, C. J., Brooks, G. A., Packer, L., & Dallman, P. R. (1984). Distinguishing effects of anemia and muscle iron deficiency on exercise bioenergetics in the rat. Am J Physiol, 246(6 Pt 1), E535–543. https://doi.org/10.1152/ajpendo.1984.246.6.E535 DOI: https://doi.org/10.1152/ajpendo.1984.246.6.E535
Davies, K. J., Maguire, J. J., Brooks, G. A., Dallman, P. R., & Packer, L. (1982). Muscle mitochondrial bioenergetics, oxygen supply, and work capacity during dietary iron deficiency and repletion. Am J Physiol, 242(6), E418–427. https://doi.org/10.1152/ajpendo.1982.242.6.E418 DOI: https://doi.org/10.1152/ajpendo.1982.242.6.E418
Schumacher, Y. O., Schmid, A., Grathwohl, D., Bultermann, D., & Berg, A. (2002). Hematological indices and iron status in athletes of various sports and performances. Med Sci Sports Exerc, 34(5), 869–875. https://doi.org/10.1097/00005768-200205000-00022 DOI: https://doi.org/10.1097/00005768-200205000-00022
Klingshirn, L. A., Pate, R. R., Bourque, S. P., Davis, J. M., & Sargent, R. G. (1992). Effect of iron supplementation on endurance capacity in iron-depleted female runners. Med Sci Sports Exerc, 24(7), 819–824. https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/1501568 DOI: https://doi.org/10.1249/00005768-199207000-00013
Rosado-Perez, J., & Mendoza-Nunez, V. M. (2018). Relationship Between Aerobic Capacity With Oxidative Stress and Inflammation Biomarkers in the Blood of Older Mexican Urban-Dwelling Population. Dose Response, 16(2), 1559325818773000. https://doi.org/10.1177/1559325818773000 DOI: https://doi.org/10.1177/1559325818773000
Haase, V. H. (2010). Hypoxic regulation of erythropoiesis and iron metabolism. Am J Physiol Renal Physiol, 299(1), F1–13. https://doi.org/10.1152/ajprenal.00174.2010 DOI: https://doi.org/10.1152/ajprenal.00174.2010
Ramos-Campo, D. J., Martinez-Sanchez, F., Esteban-Garcia, P., Rubio-Arias, J. A., Clemente-Suarez, V. J., & Jimenez-Diaz, J. F. (2015). The effects of intermittent hypoxia training on hematological and aerobic performance in triathletes. Acta Physiol Hung, 102(4), 409–418. https://doi.org/10.1556/036.102.2015.4.8 DOI: https://doi.org/10.1556/036.102.2015.4.8
Wonnabussapawich, P., Hamlin, M. J., Lizamore, C. A., Manimmanakorn, N., Leelayuwat, N., Tunkamnerdthai, O., . . . Manimmanakorn, A. (2017). Living and Training at 825 m for 8 Weeks Supplemented With Intermittent Hypoxic Training at 3,000 m Improves Blood Parameters and Running Performance. J Strength Cond Res, 31(12), 3287–3294. https://doi.org/10.1519/JSC.0000000000002227 DOI: https://doi.org/10.1519/JSC.0000000000002227
Downloads
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2024 Worrawut Thuwakum, Apiwan Manimmanakorn, Win Chaeychomsri, Jindawan Siruntawineti, Sasithorn Sukjit
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
