Оцінка максимальної ізометричної сили стиснення кисті та вибухової сили верхньої частини тіла й витривалості в різних спортивних іграх із м’ячем
DOI:
https://doi.org/10.17309/tmfv.2023.6.16Ключові слова:
сила стиснення кисті, ручний динамометр, вибухова сила верхньої частини тіла, м’язова сила та витривалість, спортивні ігри з м’ячемАнотація
Історія питання. Гра з м’ячем і використання сили й потужності кистей і рук дуже важливі для гравців в ігри з м’ячем. Для вдосконалення навичок гри з м’ячем потрібна сила та витривалість рук, а також ізометрична сила стиснення кисті.
Мета дослідження. Метою цього дослідження було оцінити максимальну ізометричну силу стиснення кисті, вибухову силу рук і плечей, а також витривалість у баскетболістів, гандболістів і волейболістів.
Матеріали та методи. Для участі в дослідженні були випадковим чином відібрані 135 спортсменів чоловічої статі, у тому числі 45 баскетболістів, 45 гандболістів і 45 волейболістів, віком від 17 до 24 років, які всі беруть участь у змаганнях на міжуніверситетському рівні. Силу стиснення кисті (HGS) як для домінантної (DHGS), так і для недомінантної (NDHGS) руки вимірювали за допомогою гідравлічного ручного динамометра JAMAR. Для оцінки вибухової сили рук використовували тест на кидок медичного м’яча через голову з положення сидячи (SMBT), а для оцінки м’язової сили та витривалості використовували тест на віджимання (PU).
Результати. Значення F-величин (F) (2, 132) тестів DHGS, NDHGS, SMBT та PU серед баскетболістів, гандболістів і волейболістів становили 0,499 (p = 0,608); 1,166 (p = 0,315); 5,595 (p = 0,005); та 10,339 (p = 0,000) відповідно. Результати показали, що жодних помітних відмінностей у тестах DHGS та NDHGS серед спортсменів у всіх трьох видах спорту не спостерігалося. Проте в тестах SMBT та PU були виявлені значні відмінності.
Висновки. На підставі результатів дослідження зроблено висновок, що максимальна ізометрична сила стиснення кисті в баскетболістів, гандболістів і волейболістів була приблизно однаковою, але в усіх випадках середнє значення гандболістів було вищим, ніж в інших. Показники вибухової сили верхньої частини тіла, м’язової сили та витривалості показали чіткі відмінності в різних групах.
Завантаження
Посилання
Reichert, L., Müller, T., Wieland, B., Fleddermann, M.-T., & Zentgraf, K. (2023). Upper-body isometric horizontal strength in game sport athletes. Frontiers in Sports and Active Living, 5, 1-12. https://doi.org/10.3389/fspor.2023.1213957 DOI: https://doi.org/10.3389/fspor.2023.1213957
Ziyagil, M. A., Gürsoy, R., Dane, Ş., Türkmen, M., & Çebi, M. (2015). Effects of handedness on the hand grip strength asymmetry in Turkish athletes. Comprehensive Psychology, 4(20), 1-6. https://doi.org/10.2466/25.CP.4.20 DOI: https://doi.org/10.2466/25.CP.4.20
Richards, L. G., Olson, B., & Palmiter-Thomas, P. (1996). How forearm position affects grip strength. The American Journal of Occupational Therapy: Official Publication of the American Occupational Therapy Association, 50(2), 133-138. https://doi.org/10.5014/ajot.50.2.133 DOI: https://doi.org/10.5014/ajot.50.2.133
Bohannon, R. W. (1997). Reference values for extremity muscle strength obtained by hand-held dynamometry from adults aged 20 to 79 years. Archives of Physical Medicine and Rehabilitation, 78(1), 26-32. https://doi.org/10.1016/s0003-9993(97)90005-8 DOI: https://doi.org/10.1016/S0003-9993(97)90005-8
Gandhi, M., Koley, S., & Sandhu, J. S. (2010). Association between anthropometric characteristics and physical strength in school going children of Amritsar. The Anthropologist, 12(1), 35-39. https://doi.org/10.1080/09720073.2010.11891129 DOI: https://doi.org/10.1080/09720073.2010.11891129
Foo, L. H., Zhang, Q., Zhu, K., Ma, G., Greenfield, H., & Fraser, D. R. (2007). Influence of body composition, muscle strength, diet and physical activity on total body and forearm bone mass in Chinese adolescent girls. The British Journal of Nutrition, 98(6), 1281-1287. https://doi.org/10.1017/S0007114507787421 DOI: https://doi.org/10.1017/S0007114507787421
Ling, C. H. Y., Taekema, D., de Craen, A. J. M., Gussekloo, J., Westendorp, R. G. J., & Maier, A. B. (2010). Handgrip strength and mortality in the oldest old population: The Leiden 85-plus study. Canadian Medical Association Journal, 182(5), 429-435. https://doi.org/10.1503/cmaj.091278 DOI: https://doi.org/10.1503/cmaj.091278
Häger-Ross, C., & Schieber, M. H. (2000). Quantifying the independence of human finger movements: Comparisons of digits, hands, and movement frequencies. The Journal of Neuroscience: The Official Journal of the Society for Neuroscience, 20(22), 8542-8550. https://doi.org/10.1523/JNEUROSCI.20-22-08542.2000 DOI: https://doi.org/10.1523/JNEUROSCI.20-22-08542.2000
Groslambert, A., Nachon, M., & Rouillon, J. D. (2002). Influence of the age on self regulation of static grip forces from perceived exertion values. Neuroscience Letters, 325(1), 52-56. https://doi.org/10.1016/s0304-3940(02)00232-x DOI: https://doi.org/10.1016/S0304-3940(02)00232-X
Nara, K., Kumar, P., Rathee, R., Kumar, S., Pal Ahlawat, R., Sharma, J. P., & Singh, S. (2022). Grip strength performance as a determinant of body composition, muscular strength and cardiovascular endurance. Journal of Physical Education and Sport, 22(7), 1618-1625, https://doi.org/10.7752/jpes.2022.07203 DOI: https://doi.org/10.7752/jpes.2022.07203
Vaidya, S., & Nariya, D. M. (2021). Handgrip strength as a predictor of muscular strength and endurance: A cross-sectional study. Journal of Clinical & Diagnostic Research, 15(1), 1-4. https://doi.org/10.7860/JCDR/2021/45573.14437 DOI: https://doi.org/10.7860/JCDR/2021/45573.14437
Nag, A., Nag, P. K., & Desai, H. (2003). Hand anthropometry of Indian women. The Indian Journal of Medical Research, 117, 260–269
Visnapuu, M., & Jürimäe, T. (2007). Handgrip strength and hand dimensions in young handball and basketball players. Journal of Strength and Conditioning Research, 21(3), 923–929. DOI: https://doi.org/10.1519/00124278-200708000-00045
Jayanthi. (2018). Comparison of hand grip strength in male volleyball players and non-athletes. University Journal of Pre and Paraclinical Sciences, 4(3), 30-32
Khanna, A., & Koley, S. (2020). Comparison of anthropometric profile and handgrip strength between inter-university volleyball players and a reference group. Biomedical Human Kinetics, 12(1), 82-90. https://doi.org/10.2478/bhk-2020-001 DOI: https://doi.org/10.2478/bhk-2020-0011
Barut, Ç., Demirel, P., & Kiran, S. (2008). Evaluation of hand anthropometric measurements and grip strength in basketball, volleyball and handball players. International Journal of Experimental and Clinical Anatomy, 2, 55–59. https://doi.org/10.2399/ana.08.055 DOI: https://doi.org/10.2399/ana.08.055
Borges Junior, N. G., Domenech, S. C., Dias, J. A., Silva, A. C. K. D., & Sagawa Junior, Y. (2009). Comparative study of maximum isometric grip strength in different sports. Revista Brasileira de Cineantropometria e Desempenho Humano, 11(3), 292-298. https://doi.org/10.5007/1980-0037.2009v11n3p292 DOI: https://doi.org/10.5007/1980-0037.2009v11n3p292
Read, P. J., Lloyd, R. S., De Ste Croix, M., & Oliver, J. L. (2013). Relationships between field-based measures of strength and power and golf club head speed. Journal of Strength and Conditioning Research, 27(10), 2708-2713. https://doi.org/10.1519/JSC.0b013e318280ca00 DOI: https://doi.org/10.1519/JSC.0b013e318280ca00
Santos, E. J., & Janeira, M. A. (2012). The effects of resistance training on explosive strength indicators in adolescent basketball players. Journal of Strength and Conditioning Research, 26(10), 2641-2647. https://doi.org/10.1519/JSC.0b013e31823f8dd4 DOI: https://doi.org/10.1519/JSC.0b013e31823f8dd4
Stockbrugger, B. A., & Haennel, R. G. (2003). Contributing factors to performance of a medicine ball explosive power test: A comparison between jump and nonjump athletes. Journal of Strength and Conditioning Research, 17(4), 768-774. DOI: https://doi.org/10.1519/00124278-200311000-00023
Cronin, J. B., & Owen, G. J. (2004). Upper-body strength and power assessment in women using a chest pass. Journal of Strength and Conditioning Research, 18(3), 401-404. https://doi.org/10.1519/12072.1 DOI: https://doi.org/10.1519/00124278-200408000-00001
Jones, M. T. (2014). Progressive-overload whole-body vibration training as part of periodized, off-season strength training in trained women athletes. Journal of Strength and Conditioning Research, 28(9), 2461-2469. https://doi.org/10.1519/JSC.0000000000000571 DOI: https://doi.org/10.1519/JSC.0000000000000571
Harris, C., Wattles, A. P., DeBeliso, M., Sevene-Adams, P. G., Berning, J. M., & Adams, K. J. (2011). The seated medicine ball throw as a test of upper body power in older adults. Journal of Strength and Conditioning Research, 25(8), 2344-2348. https://doi.org/10.1519/JSC.0b013e3181ecd27b DOI: https://doi.org/10.1519/JSC.0b013e3181ecd27b
Clemons, J. M., Campbell, B., & Jeansonne, C. (2010). Validity and reliability of a new test of upper body power. Journal of Strength and Conditioning Research, 24(6), 1559-1565. https://doi.org/10.1519/JSC.0b013e3181dad222 DOI: https://doi.org/10.1519/JSC.0b013e3181dad222
van den Tillaar, R., & Marques, M. C. (2013). Reliability of seated and standing throwing velocity using differently weighted medicine balls. Journal of Strength and Conditioning Research, 27(5), 1234-1238. https://doi.org/10.1519/JSC.0b013e3182654a09 DOI: https://doi.org/10.1519/JSC.0b013e3182654a09
Vossen, J. F., Kramer, J. E., Burke, D. G., & Vossen, D. P. (2000). Comparison of dynamic push-up training and plyometric push-up training on upper-body power and strength. The Journal of Strength & Conditioning Research, 14(3), 248-253. DOI: https://doi.org/10.1519/00124278-200008000-00002
Suntharalingam, T., Jawis, M. N. M., Malik, A. A., & Sivanesan, S. (2022). Effects of 8-week medicine ball training on physical performance among basketball players. Journal of Positive School Psychology, 6(5), 1307-1319.
Kumar, A., Singh, R. K., Apte, V. V., & Kolekar, A. (2021a). Comparison between seated medicine ball throw test and wingate test for assessing upper body peak power in elite power sports players. Indian Journal of Physiology and Pharmacology, 64(4), 286-291. https://doi.org/10.25259/IJPP_36_2021 DOI: https://doi.org/10.25259/IJPP_36_2021
Yıldırım, D. S., Erdoğan, M., Dalip, M., Bulğay, C., & Cerit, M. (2022). Evaluation of the soldier’s physical fitness test results (strength endurance) in relation to genotype: Longitudinal study. Egyptian Journal of Medical Human Genetics, 23(1), 114. https://doi.org/10.1186/s43042-022-00325-6 DOI: https://doi.org/10.1186/s43042-022-00325-6
Kellner, P., Neubauer, J., & Polách, M. (2021). Objectivity of push-up tests and technique assessment. Journal of Physical Education and Sport, 21(4), 1629-1634. https://doi.org/10.7752/jpes.2021.04206 DOI: https://doi.org/10.7752/jpes.2021.04206
Baumgartner, T. A., Oh, S., Chung, H., & Hales, D. (2002). Objectivity, reliability, and validity for a revised push-up test protocol. Measurement in Physical Education and Exercise Science, 6(4), 225-242. https://doi.org/10.1207/S15327841MPEE0604_2 DOI: https://doi.org/10.1207/S15327841MPEE0604_2
Cogley, R. M., Archambault, T. A., Fibeger, J. F., Koverman, M. M., Youdas, J. W., & Hollman, J. H. (2005). Comparison of muscle activation using various hand positions during the push-up exercise. Journal of Strength and Conditioning Research, 19(3), 628-633. https://doi.org/10.1519/15094.1 DOI: https://doi.org/10.1519/00124278-200508000-00024
Mayhew, J. L., Ball, T. E., Arnold, M. D., & Bowen, J. C. (1991). Push-ups as a measure of upper body strength. The Journal of Strength & Conditioning Research, 5(1), 16-21 DOI: https://doi.org/10.1519/00124278-199102000-00004
Hepping, A. M., Ploegmakers, J. J., Geertzen, J. H., Bulstra, S. K., & Stevens, M. (2015). The Influence of hand preference on grip strength in children and adolescents; A cross-sectional study of 2284 children and adolescents. PloS One, 10(11), e0143476. https://doi.org/10.1371/journal.pone.0143476 DOI: https://doi.org/10.1371/journal.pone.0143476
Dynamometer, H. (2004). Jamar Hydrolic Hand Dynamometer User Instructions
Çolak, H. (1995). Investigate physical fitness and physiological parameters in male players who between 10-15 ages of volleyball, basketball and football in the district of Giresun. Master of Science Thesis. Submitted to Trabzon: Black Sea Technical University
Yüksel, M. F. (2017). Examining some physical parameters of elite basketball players playing in different leagues. Turkish Journal of Sport and Exercise, 19(3), 380-384. https://doi.org/10.15314/tsed.348573 DOI: https://doi.org/10.15314/tsed.348573
Karakoç, Ö., Taşkın, c., Yüksek, S., & Özçöven, M., (2015). Examining hand grip strength in different sports. International Journal of Sport Studies, 5(10), 1132-1136
Duran, B. (2021). Examining the hand grip strength of athletes in different sports branches. Research in Sports Science, 10(2), 54-57. https://doi.org/10.5152/rss.2020.20010 DOI: https://doi.org/10.5152/rss.2020.20010
Fallahi, A. A., & Jadidian, A. A. (2011). The effect of hand dimensions, hand shape and some anthropometric characteristics on handgrip strength in male grip athletes and non-athletes. Journal of Human Kinetics, 29, 151-159. https://doi.org/10.2478/v10078-011-0049-2 DOI: https://doi.org/10.2478/v10078-011-0049-2
Koley, S., & Kaur, A. (2017). Estimation of handgrip strength and its correlations with selected anthropometric variables and performance tests in indian interuniversity female field hockey players. Archives of Sports Medicine and Physiotherapy, 2(1), 001-004. https://doi.org/10.17352/asmp.000003 DOI: https://doi.org/10.17352/asmp.000003
Erdağı, K. (2020). The study of the correlations between handgrip strength and some anthropometric characteristics of upper extremity of elite and sub-elite Olympic style weightlifting athletes. Physical Education of Students, 24(1), 19-30. https://doi.org/10.15561/20755279.2020.0103 DOI: https://doi.org/10.15561/20755279.2020.0103
Joseph, E., Rajpurohit, V. S., Sharma, M. R., Jadiya, M. K., & Choudhary, A. (2021). Evaluation of maximal isometric hand grip strength in different sports. Indian Journal of Physiotherapy and Occupational Therapy, 15(1), 25-29. https://doi.org/10.37506/ijpot.v15i1.13342 DOI: https://doi.org/10.37506/ijpot.v15i1.13342
Kumar, R., kumar, S., singh, K., & Kaur, H. (2021b). Assessment of hand grip strength between national level basketball and netball players. European Journal of Molecular & Clinical Medicine, 7(7), 6400-6404.
Eler, N., & Eler, S. (2018). Grip strength in racket sports. Gazi Journal of Physical Educationand Sport Sciences, 23(2), 103-110.
Suma, R. S., & Giridharaprasath, R. G. (2022). Comparative study on arm and leg explosive power between volleyball and basketball players. International Journal of Physical Education, Sports and Health, 9(1), 12-14.
Saccol, M. F., Zanca, G. G., Machado, R. O., Teixeira, L. P., Löbell, R., Cools, A., & Mota, C. B. (2022). Shoulder strength and upper body field performance tests in young female handball and volleyball athletes: Are there differences between sports? Journal of Sport Rehabilitation, 31(2), 191-198. https://doi.org/10.1123/jsr.2021-0221 DOI: https://doi.org/10.1123/jsr.2021-0221
Pandian, V., & Divya, D. K. (2022). Comparison of muscular strength muscular endurance and agility between men students. Journal of Pharmaceutical Negative Results, 13(8), 1071-1074. https://doi.org/10.47750/pnr.2022.13.S08.136
Armstrong, C. A., & Oldham, J. A. (1999). A comparison of dominant and non-dominant hand strengths. Journal of Hand Surgery (Edinburgh, Scotland), 24(4), 421-425. https://doi.org/10.1054/jhsb.1999.0236 DOI: https://doi.org/10.1054/JHSB.1999.0236
Incel, N. A., Ceceli, E., Durukan, P. B., Erdem, H. R., & Yorgancioglu, Z. R. (2002). Grip strength: Effect of hand dominance. Singapore Medical Journal, 43(5), 234-237.
Kaplan, D. Ö. (2016). Evaluating the relation between dominant and non-dominant hand perimeters and handgrip strength of basketball, volleyball, badminton and handball athletes. International Journal of Environmental and Science Education, 11(10), 3297-3309.
Massuça, L. M., Fragoso, I., & Teles, J. (2014). Attributes of top elite team-handball players. Journal of Strength and Conditioning Research, 28(1), 178-186. https://doi.org/10.1519/JSC.0b013e318295d50e DOI: https://doi.org/10.1519/JSC.0b013e318295d50e
Zaccagni, L., Toselli, S., Bramanti, B., Gualdi-Russo, E., Mongillo, J., & Rinaldo, N. (2020). Handgrip strength in young adults: Association with anthropometric variables and laterality. International Journal of Environmental Research and Public Health, 17(12), 1-18. https://doi.org/10.3390/ijerph17124273 DOI: https://doi.org/10.3390/ijerph17124273
Downloads
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2023 Md Hamidur Rahman, J. P. Sharma
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
