Максимально ефективне використання емпіричного навчання для сприяння розвитку майстерності студентів університетів у роботі з людьми з обмеженими можливостями
DOI:
https://doi.org/10.17309/tmfv.2023.6.09Ключові слова:
інклюзія, освіта, інвалідність, емпіричне навчання, компетенціїАнотація
Мета дослідження. Інклюзивна освіта, визнана фундаментальним правом людини, спрямована на розширення участі всіх студентів та обмеження соціальної та освітньої ізоляції. Фізичне виховання визначають як життєво важливий інструмент, який сприяє розвитку спеціального навчання з питань інвалідності та інклюзії, тим самим покращуючи ставлення до інвалідності. Метою цього дослідження є уважне вивчення сприйняття студентами емпіричного навчання та інклюзивної фізичної активності.
Матеріали та методи. Розроблено програму інклюзивної фізичної активності для студентів, які навчаються за спеціальністю «Дошкільне виховання та початкова освіта». Ця програма передбачає п’ять занять з інклюзивної фізичної активності та розрахована на 30 дорослих користувачів із порушенням інтелектуального розвитку. Щоб проаналізувати надійність і валідність шкали, яка вимірює сприйняття студентами емпіричного навчання, використовували описову статистику, аналіз надійності, експлораторний і конфірматорний факторний аналіз для оцінки ефективності та інклюзивності шкали.
Результати. Представлено валідність і надійність шкали, яка полегшує аналіз сприйняття студентами навчання, отриманого на основі інклюзивного досвіду, і ці результати є достатніми для її придатності до використання. Крім того, показано, що емпіричне навчання покращує ставлення студентів університетів до набуття пов’язаних з інвалідністю компетенцій.
Висновки. Ця шкала, по суті, дозволяє комплексно проаналізувати сприйняття студентами навчання, яке випливає з інклюзивного досвіду. Показано, що емпіричне навчання покращує уявлення студентів щодо набуття пов’язаних з інвалідністю компетенцій. Ці одержані результати підкреслюють важливість досвіду інклюзивного навчання у підготовці майбутніх освітян.
Завантаження
Посилання
El Homrani, M., Arias, S. & Ávalos, I. (2019). La inclusión: una respuesta educativa y social.
Martínez-Rico, G., Tena, J., Cañadas, M., Pérez, C. & García-Grau, P. (2018). Inclusive Higher Education: a guide to designing a support plan on disability and inclusion in universities, España/Francia. FIUC/Brief Ediciones.
Torres, J.A. & Fernández, J.M. (2015). Promoviendo escuelas inclusivas: análisis de las percepciones y necesidades del profesorado desde una perspectiva organizativa, curricular y de desarrollo profesional. Revista electrónica interuniversitaria de formación del profesorado, 18(1), 177-200. https://doi.org/10.6018/reifop.18.1.214391 DOI: https://doi.org/10.6018/reifop.18.1.214391
Duk, C., Cisternas, T. & Ramos, L. (2019). Formación docente desde un enfoque inclusivo. A 25 años de la Declaración de Salamanca, nuevos y viejos desafíos. Revista latinoamerican,a de educación inclusiva, 13(2), 91-109. https://doi.org/10.4067/s0718-73782019000200091 DOI: https://doi.org/10.4067/S0718-73782019000200091
Perabá, C.M. (2019). Enfoques educativos de la concepción de integración e inclusión. Revista Internacional de apoyo a la inclusión, logopedia, sociedad y multiculturalidad, 5(1). https://doi.org/10.17561/riai.v5.n1 DOI: https://doi.org/10.17561/riai.v5.n1
Hernández Fernández, A. & De Barros Camargo, C. (2021). Inclusión, atención a la diversidad y neuroeducación en Educación Física. Retos: Nuevas Perspectivas de Educación Física, Deporte y Recreación, 41. https://doi.org/10.47197/retos.v0i41.86070 DOI: https://doi.org/10.47197/retos.v0i41.86070
Flores Aguilar, G. (2019). ¿Jugamos al Súper Mario Bros? Descripción de una experiencia gamificada en la formación del profesorado de Educación Física. Retos: Nuevas Perspectivas de Educación Física, Deporte y Recreación, 36. https://doi.org/10.47197/retos.v36i36.67816 DOI: https://doi.org/10.47197/retos.v36i36.67816
Stroebel, L.C., Hay, J. & Bloemhoff, H.J. (2019). An approach to re-skilling of in-service teachers in Physical Education in South African schools. South African Journal of Education, 39(2), 1-12. DOI: https://doi.org/10.15700/saje.v39n2a1643
Rodriguez García, J., Martín-Barrero, A. & Camacho Lazarraga, P. (2023). Revisión sistemática sobre la percepción del profesorado y alumnado de la materia de Educación Física como facilitadora de una escuela inclusiva. Sportis. Scientific Journal of School Sport, Physical Education and Psychomotricity, 9(2), 388-412. https://doi.org/10.17979/sportis.2023.9.2.9132 DOI: https://doi.org/10.17979/sportis.2023.9.2.9132
Campos, C.P., Rico, G.M., Sánchez, J.G. & Pérez, M.C. (2021). Innovación docente, discapacidad e inclusión en ámbito universitario. In Cuestiones transversales en la innovación de la docencia y la investigación de las ciencias sociales y jurídicas: especial referencia al impacto del covid-19, las nuevas tecnologías y metodologías, las perspectivas de género y la diversidad. Dykinson, 1750-1775. https://doi.org/10.2307/j.ctv1ks0g9z.47 DOI: https://doi.org/10.2307/j.ctv1ks0g9z.47
Abellán, J., Sáez-Gallego, N.M. & Olivares, S.C. (2018). La boccia como deporte adaptado y sensibilizador en Educación Física en Educación Secundaria. SPORT TK-Revista Euroamericana de Ciencias del Deporte, 109-114. https://doi.org/10.6018/sportk.343011 DOI: https://doi.org/10.6018/sportk.343011
Kwatubana, S. & Bosch, M. (2019). The value of teaching practice as perceived by Postgraduate Certificate in Education (PGCE) students. South African Journal of Education, 39(2). https://doi.org/10.15700/saje.v39n2a1512 DOI: https://doi.org/10.15700/saje.v39n2a1512
Nemček, D. (2022). Children’s Attitudes towards Inclusion of Visually Impaired Students in Physical Education Classes: Gender Differences. Physical Education Theory and Methodology, 22(3), 423-429. https://doi.org/10.17309/tmfv.2022.3.18 DOI: https://doi.org/10.17309/tmfv.2022.3.18
Hortigüela Alcalá, D., Pérez Pueyo, Á.L. & Hernando Garijo, A. (2022). En búsqueda de acuerdos sobre los fines pedagógicos que han de regir en la Educación Física. Sportis. Scientific Journal of School Sport, Physical Education and Psychomotricity, 8(2), 255-282. https://doi.org/10.17979/sportis.2022.8.2.8874 DOI: https://doi.org/10.17979/sportis.2022.8.2.8874
Díaz, E. & Rubinstein, S. (2021). Procesos de inclusión educativa y actividad física en personas con discapacidad. Revista Universitaria de la Educación Física y el Deporte, 14(2), 1. https://doi.org/10.28997/ruefd.v14i2.1 DOI: https://doi.org/10.28997/ruefd.v14i2.1
Muñoz Moreno, A., Smith, E., & Matos Duarte, M. (2019). Una Experiencia de Inclusión Educativa en el Aula de Expresión Corporal con Alumnado Universitario (An Educational Inclusion Experience in a Body Expression course with undergraduate students). Retos, 37, 702-705. https://doi.org/10.47197/retos.v37i37.68438 DOI: https://doi.org/10.47197/retos.v37i37.68438
Adarve, M., Zurita, F., Gómez, V., Padial, R., y Lara, A. (2019). Influencia de la práctica de actividad física en el autoconcepto de adolescentes. Retos, 36(36), 342-347. https://doi.org/10.47197/retos.v36i36.68852 DOI: https://doi.org/10.47197/retos.v36i36.68852
Kuznetsova, L., Trachuk, S., Semenenko, V., Kholodova, O., Podosinova, L., Brychuk, M., ... & Kedrych, H. (2022). Effect of movement games on physical fitness of children with intellectual disabilities. Physical Education Theory and Methodology, 22(2), 158-165. https://doi.org/10.17309/tmfv.2022.2.02 DOI: https://doi.org/10.17309/tmfv.2022.2.02
Kao, C. C. (2019). Development of team cohesion and sustained collaboration skills with the sport education model. Sustainability, 11(8), 2348. https://doi.org/10.3390/su11082348 DOI: https://doi.org/10.3390/su11082348
Hutzler, Y., Meier, S., Reuker, S. & Zitomer, M. (2019). Attitudes and self-efficacy of physical education teachers toward inclusion of children with disabilities: a narrative review of international literature. Physical Education and Sport Pedagogy, 24(3), 249-266. https://doi.org/10.1080/17408989.2019.1571183 DOI: https://doi.org/10.1080/17408989.2019.1571183
Valencia-Peris, A., Alfaro, P.M. & i García, D.M. (2020). La formación inicial del profesorado de Educación Física: una mirada desde la atención a la diversidad. Retos: nuevas tendencias en educación física, deporte y recreación, (37), 597-604. https://doi.org/10.47197/retos.v37i37.74180 DOI: https://doi.org/10.47197/retos.v37i37.74180
Reina, R., Haegele, J. A., Pérez-Torralba, A., Carbonell-Hernández, L., & Roldan, A. (2021). The influence of a teacher-designed and-implemented disability awareness programme on the attitudes of students toward inclusion. European Physical Education Review, 27(4), 837-853. https://doi.org/10.1177/1356336x21999400 DOI: https://doi.org/10.1177/1356336X21999400
Gaglio, C., Kraemer-Mbula, E. & Lorenz, E. (2022). The effects of digital transformation on innovation and productivity: Firm-level evidence of South African manufacturing micro and small enterprises. Technological Forecasting and Social Change, 182, 121785. https://doi.org/10.1016/j.techfore.2022.121785 DOI: https://doi.org/10.1016/j.techfore.2022.121785
Parrado-Martínez, P. & Sánchez-Andújar, S. (2020). Development of competences in postgraduate studies of finance: A project-based learning (PBL) case study. International Review of Economics Education, 35, 100192. DOI: https://doi.org/10.1016/j.iree.2020.100192
Reina, R., Íñiguez-Santiago, M. C., Ferriz-Morell, R., Martínez-Galindo, C., Cebrián-Sánchez, M., & Roldan, A. (2022). The effects of modifying contact, duration, and teaching strategies in awareness interventions on attitudes towards inclusion in physical education. European Journal of Special Needs Education, 37(1), 57-73. https://doi.org/10.1080/08856257.2020.1842973 DOI: https://doi.org/10.1080/08856257.2020.1842973
Zhang, L. & Ma, Y. (2023). A study of the impact of project-based learning on student learning effects: A meta-analysis study. Frontiers in Psychology, 14. https://doi.org/10.3389/fpsyg.2023.1202728 DOI: https://doi.org/10.3389/fpsyg.2023.1202728
Coker, J.S., Heiser, E., Taylor, L. & Book, C. (2017). Impacts of Experiential Learning Depth and Breadth on Student Outcomes. Journal of Experiential Education, 40(1), 5-23. https://doi.org/10.1177/1053825916678265 DOI: https://doi.org/10.1177/1053825916678265
Hajshirmohammadi, A. (2017). Incorporating experiential learning in engineering courses. IEEE Communications Magazine, 55(11), 166-169. https://doi.org/10.1109/mcom.2017.1700373 DOI: https://doi.org/10.1109/MCOM.2017.1700373
Morris, L.V. (2016). Experiential Learning for All. Innovative Higher Education, 41(2), 103-104. DOI: https://doi.org/10.1007/s10755-016-9361-z
Burch, G.F., Giambatista, R., Batchelor, J.H., Burch, J.J., Hoover, J.D. & Heller, N.A. (2019). A Meta‐Analysis of the Relationship Between Experiential Learning and Learning Outcomes. Decision Sciences Journal of Innovative Education, 17(3), 239-273. https://doi.org/10.1111/dsji.12188 DOI: https://doi.org/10.1111/dsji.12188
Kolb, D.A. (2014). Experiential learning: Experience as the source of learning and development. FT press.
Kreber, C. (2001). Learning Experientially through Case Studies? A Conceptual Analysis. Teaching in Higher Education, 6(2), 217–228. DOI: https://doi.org/10.1080/13562510120045203
Ilyas, S., Kashif, M.F. & Iqbal, H.S. (2020). An Exploratory Study about the Role of Experiential Learning. Global Social Sciences Review, 341-350. https://doi.org/10.31703/gssr.2020(v-iii).36 DOI: https://doi.org/10.31703/gssr.2020(V-III).36
Thomsen, B., Muurlink, O. & Best, T. (2021). Backpack Bootstrapping: Social Entrepreneurship Education Through Experiential Learning. Journal of Social Entrepreneurship, 12(2), 238–264. https://doi.org/10.1080/19420676.2019.1689155 DOI: https://doi.org/10.1080/19420676.2019.1689155
López Gavira, R. & Moriña, A. (2015). Hidden voices in higher education: inclusive policies and practices in social science and law classrooms. International Journal of Inclusive Education, 19(4), 365–378. https://doi.org/10.1080/13603116.2014.935812 DOI: https://doi.org/10.1080/13603116.2014.935812
Kioko, V.K. & Makoelle, T.M. (2014). Inclusion in Higher Education: Learning Experiences of Disabled Students at Winchester University. International Education Studies, 7(6), 106–116. https://doi.org/10.5539/ies.v7n6p106 DOI: https://doi.org/10.5539/ies.v7n6p106
Vetoniemi, J. & Kärnä, E. (2021). Being included – experiences of social participation of pupils with special education needs in mainstream schools. International Journal of Inclusive Education, 25(10), 1190–1204. https://doi.org/10.1080/13603116.2019.1603329 DOI: https://doi.org/10.1080/13603116.2019.1603329
Lübke, L., Pinquart, M. & Schwinger, M. (2021). The role of flexibility in the realization of inclusive education. Sustainability, 13(8), 4452. https://doi.org/10.3390/su13084452 DOI: https://doi.org/10.3390/su13084452
Agran, M., Wojcik, A., Cain, I., Thoma, C., Achola, E., Austin, K.M., Nixon, C.A. & Tamura, R.B. (2017). Participation of students with intellectual and developmental disabilities in extracurricular activities: Does inclusion end at 3: 00? Education and Training in Autism and Developmental Disabilities, 52(1), 3–12.
Byrne, M. & Flood, B. (2003). Assessing the Teaching Quality of Accounting Programmes: An evaluation of the Course Experience Questionnaire. Assessment & Evaluation in Higher Education, 28(2), 135–145. https://doi.org/10.1080/02602930301668 DOI: https://doi.org/10.1080/02602930301668
Team, J. (2022). JASP (Version 0.16. 3)[Computer Software].
Pituch, K.A. & Stevens, J.P. (2015). Applied Multivariate Statistics for the Social Sciences: Analyses with SAS and IBM’s SPSS, Sixth Edition. Routledge. DOI: https://doi.org/10.4324/9781315814919
Tabachnick, B.G. & Fidell, L.S. (2019). Using multivariate statistics. Seventh edition. New York, NY: Pearson.
Harman, H.H. (1976). Modern Factor Analysis. University of Chicago Press.
Kaiser, H.F. (1974). An index of factorial simplicity. Psychometrika, 39(1), 31-36. https://doi.org/10.1007/bf02291575 DOI: https://doi.org/10.1007/BF02291575
Hu, L. & Bentler, P.M. (1999). Cutoff criteria for fit indexes in covariance structure analysis: Conventional criteria versus new alternatives. Structural Equation Modeling: A Multidisciplinary Journal, 6(1), 1-55. https://doi.org/10.1080/10705519909540118 DOI: https://doi.org/10.1080/10705519909540118
Schumacker, R.E. & Lomax, R.G. (2004). A beginner’s guide to structural equation modeling. Psychology press. DOI: https://doi.org/10.4324/9781410610904
Haegele, J., Zhu, X. & Davis, S. (2018). Barriers and facilitators of physical education participation for students with disabilities: an exploratory study. International Journal of Inclusive Education, 22(2), 130-141. https://doi.org/10.1080/13603116.2017.1362046 DOI: https://doi.org/10.1080/13603116.2017.1362046
González, J. & Cortés, R. (2016). Actitudes y creencias hacia la discapacidad en clases de educación física. Una cuestión educativa. Psychology, Society & Education, 8(2), 105-120. https://doi.org/10.25115/psye.v8i2.454 DOI: https://doi.org/10.25115/psye.v8i2.454
Kiuppis, F. (2018). Inclusion in sport: Disability and participation. Sport in society, 21(1), 4-21. https://doi.org/10.1080/17430437.2016.1225882 DOI: https://doi.org/10.1080/17430437.2016.1225882
Liu, Y. & Pásztor, A. (2022). Effects of problem-based learning instructional intervention on critical thinking in higher education: A meta-analysis. Thinking Skills and Creativity, 45, 101069. DOI: https://doi.org/10.1016/j.tsc.2022.101069
Downloads
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2023 Xazmín Folgueras, Marcelo Viera-Abelleira, Carlos Pérez-Campos, Rómulo J. González-García
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
