Зв’язок між часом реакції на старт і часом виконання забігу серед жінок-фіналісток у спринті на Олімпійських іграх 2000–2020 років
DOI:
https://doi.org/10.17309/tmfv.2023.5.06Ключові слова:
елітні спринтери, Олімпійські спринтерські змагання, час виконання забігу, час реакціїАнотація
Історія питання. Успіх у спринтерських змаганнях багато в чому залежить від багатьох факторів. Серед них час реакції в момент старту є одним із головних факторів, які допомагають спринтерам досягати успіху, підвищуючи їхню впевненість і допомагаючи уникати фальстартів.
Мета дослідження. Метою дослідження було з’ясування зв’язку між часом реакції та часом виконання забігу серед жінок-фіналісток у спринті на шести Олімпійських іграх із 2000 року.
Матеріали та методи. Дані збирали з показників 227 (n = 227) жінок-фіналісток у спринті в забігах на 100 м (n = 47), 200 м (46), 400 м (43), 100 м із бар’єрами (45) і 400 м із бар’єрами (46) на 6 Олімпійських іграх із 2000 по 2020 рік на основі опублікованих офіційних звітів на веб-сайтах «worldathletics.org» і «www.olympedia.org». Дані були враховані з 227 вибірок із загалом 240 жінок-фіналісток, із яких 13 були виключені через фальстарт, дискваліфікацію через допінг або неспроможність добігти до фінішу. Для визначення зв’язку між часом реакції та часом виконання забігу жінок-фіналісток у спринті використовували описову статистику, коефіцієнт кореляції Пірсона та аналіз простої регресії. Рівень значущості був заданий на рівні 0,05. Далі використовували 5-бальну шкалу Ґавалья для класифікації жінок-спринтерів за їхнім часом реакції в п’яти спринтерських змаганнях.
Результати. Результати показали низьку позитивну кореляцію між часом реакції та часом виконання забігу серед спринтерів у забігах на 100 м (r = 0,369, p<0,05) і 100 м із бар’єрами (r = 0,367, p<0,05), тоді як на дистанціях 200, 400 та 400 метрів із бар’єрами серед жінок-спринтерів, які брали участь в Олімпійських іграх 2000–2020 років, зв’язок не підтверджено. За 5-бальною шкалою виявилося, що до середньої категорії належать 33,48% спринтерів, тоді як 25,99% належать до незадовільної, і лише 1,32% і 16,74% належать до відмінної та дуже доброї категорій відповідно.
Висновки. Даний аналіз дозволяє дійти висновку, що під час Олімпійських ігор 2000–2020 років низький позитивний зв’язок між часом реакції та часом виконання забігу жінок-фіналісток у спринті спостерігався лише в спринтерських забігах на 100 м та 100 м із бар’єрами, при цьому за 5-бальною шкалою Ґавалья більшість фіналісток належали до «Середньої» категорії.
Завантаження
Посилання
Opar, D., Drezner, J., Shield, A., Williams, M., Webner, D., Sennett, B., ... & Cronholm, P. F. (2015). Acute injuries in track and field athletes: A 3-year observational study at the Penn relays carnival with epidemiology and medical coverage implications. The American Journal of Sports Medicine, 43(4), 816-822. https://doi.org/10.1177/0363546514562553 DOI: https://doi.org/10.1177/0363546514562553
Geurin, A. N., & Naraine, M. L. (2020). 20 years of Olympic media research: trends and future directions. Frontiers in Sports and Active Living, 2, 572495. https://doi.org/10.3389/fspor.2020.572495 DOI: https://doi.org/10.3389/fspor.2020.572495
Haugen, T., & Buchheit, M. (2016). Sprint running performance monitoring: Methodological and practical considerations. Sports Med, 46, 641-656. https://doi.org/10.1007/s40279-015-0446-0 DOI: https://doi.org/10.1007/s40279-015-0446-0
Zhang, J., Lin, X. Y., & Zhang, S. (2021). Correlation analysis of sprint performance and reaction time based on double logarithm model. Complexity, 2021, 1-11. https://doi.org/10.1155/2021/6633326 DOI: https://doi.org/10.1155/2021/6633326
Majumdar, A. S., & Robergs, R. A. (2011). The science of speed: Determinants of performance in the 100 m sprint. International Journal of Sports Science & Coaching, 6(3), 479-493. https://journals.sagepub.com/doi/pdf/10.1260/1747-9541.6.3.479 DOI: https://doi.org/10.1260/1747-9541.6.3.479
Spierer, D. K., Petersen, R. A., Duffy, K., Corcoran, B. M., & Rawls-Martin, T. (2010). Gender influence on response time to sensory stimuli. The Journal of Strength & Conditioning Research, 24(4), 957-963. https://doi.org/10.1519/JSC.0b013e3181c7c536 DOI: https://doi.org/10.1519/JSC.0b013e3181c7c536
Spierer, D. K., Petersen, R. A., & Duffy, K. (2011). Response time to stimuli in division I soccer players. The Journal of Strength & Conditioning Research, 25(4), 1134-1141. https://doi.org/10.1519/JSC.0b013e3181d09e4c DOI: https://doi.org/10.1519/JSC.0b013e3181d09e4c
Pramono, B. A., Mustar, Y. S., Sumartiningsih, S., Marsudi, I., Hariyanto, A., Sidik, M. A., & Kusuma, I. D. M. A. W. (2023). Analysis of reaction time, split time and final time records of swimming athletes in the Olympic Games on 2008-2021. Physical Education Theory and Methodology, 23(3), 346-352. https://doi.org/10.17309/tmfv.2023.3.05 DOI: https://doi.org/10.17309/tmfv.2023.3.05
Baker, S. A., Hennig, G. W., Ward, S. M., & Sanders, K. M. (2015). Temporal sequence of activation of cells involved in purinergic neurotransmission in the colon. The Journal of Physiology, 593(8), 1945-1963. https://doi.org/10.1113/jphysiol.2014.287599 DOI: https://doi.org/10.1113/jphysiol.2014.287599
Pavlovic, R., Idrizovic, K., Vrcic, M., & Mosurovic, M. (2014). Razlike u vremenu startne reakcije i postignutom rezultatu u sprinterskim disciplinama u finalu olimpijskih igara u Londonu//Differences in time of start reaction and achieved result in the sprint disciplines in the finals of The Olympic Games in London. Sports Science and Health, 7(1). https://doi.org/10.7251/SSH1401005P DOI: https://doi.org/10.7251/SSH1401005P
Pavlovic, R. (2015). Differences in time of start reaction and achieved result in the sprint disciplines in the finals of the Olympic games in London and the world championship in Moscow. Sport Scientific & Practical Aspects, 12(1). http://sportspa.ftos.untz.ba/images/june2015/Article-04-june-2015.pdf
Babic, V., Coh, M., & Dizdar, D. (2011). Differences in kinematic parameters of athletes of different running quality. Biology of Sport, 28(2). https://doi.org/10.5604/946493 DOI: https://doi.org/10.5604/946493
Pavlovic, R. (2021). The importance of reaction time in athletics: Influence on the results of sprint runs of World Championships finalists. Central European Journal of Sport Sciences and Medicine, 34, 53-65. https://doi.org/10.18276/cej.2021.2-05 DOI: https://doi.org/10.18276/cej.2021.2-05
Morin, J. B., Bourdin, M., Edouard, P., Peyrot, N., Samozino, P., & Lacour, J. R. (2012). Mechanical determinants of 100-m sprint running performance. European journal of applied physiology, 112, 3921-3930. https://doi.org/10.1007/s00421-012-2379-8 DOI: https://doi.org/10.1007/s00421-012-2379-8
Tonnessen, E., Haugen, T., & Shalfawi, S. A. (2013). Reaction time aspects of elite sprinters in athletic World Championships. The Journal of Strength & Conditioning Research, 27(4), 885-892. https://doi.org/10.1519/JSC.0b013e31826520c3 DOI: https://doi.org/10.1519/JSC.0b013e31826520c3
Pilianidis, T., Kasabalis, A., Mantzouranis, N., & Mavvidis, A. (2012a). Start reaction time and performance at the sprint events in the Olympic Games. Kinesiology, 44(1), 67-72. https://core.ac.uk/reader/14450630
Ille, A., Selin, I., Do, M. C., & Thon, B. (2013). Attentional focus effects on sprint start performance as a function of skill level. Journal of Sports Sciences, 31(15), 1705-1712. https://doi.org/10.1080/02640414.2013.797097 DOI: https://doi.org/10.1080/02640414.2013.797097
Pilianidis, T. H., Mantzouranis, N., & Kasabalis, A. (2012b). Start reaction time and performance at the sprint events in World Athletic Championships. International Journal of Performance Analysis in Sport, 12(1), 112-118. https://doi.org/10.1080/24748668.2012.11868587 DOI: https://doi.org/10.1080/24748668.2012.11868587
Paradisis, G. P. (2013). Reaction time and performance in the short sprints. New Studies in Athletics, 28(1/2), 95-103. http://centrostudilombardia.com/wp-content/uploads/IAAF-Corsa-Velocita/2013-Reaction-time-and-performance-in-the-short-sprint.pdf
Mitasik, P., Vavak, M., Dolezajova, L., Lednicky, A., & Vegh, D. (2020). Changes in the start reaction times of male and female sprinters in world athletic championships. Journal of Physical Education and Sport, 20, 2253-2257. https://doi.org/10.7752/jpes.2020.s3302 DOI: https://doi.org/10.7752/jpes.2020.s3302
Mirkov, D. M., Knezevic, O. M., Garcia-Ramos, A., Coh, M., & Sarabon, N. (2020). Gender-related differences in mechanics of the sprint start and sprint acceleration of top national-level sprinters. International Journal of Environmental Research and Public Health, 17(18), 6447. https://doi.org/10.3390/ijerph17186447 DOI: https://doi.org/10.3390/ijerph17186447
Haugen, T., Seiler, S., Sandbakk, O., & Tonnessen, E. (2019). The training and development of elite sprint performance: An integration of scientific and best practice literature. Sports Medicine - Open, 5(44), 1-16. https://doi.org/10.1186/s40798-019-0221-0 DOI: https://doi.org/10.1186/s40798-019-0221-0
Haugen, T. A., Tonnessen, E., & Seiler, S. K. (2012). The difference is in the start: Impact of timing and start procedure on sprint running performance. The Journal of Strength & Conditioning Research, 26(2), 473-479. https://doi.org/10.1519/JSC.0b013e318226030b DOI: https://doi.org/10.1519/JSC.0b013e318226030b
World Athletics. (2023, February 10).https://worldathletics.org/
Olympedia. (2023, February 10). https://www.olympedia.org/results/302235
Downloads
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2023 Bandyopadhyay Nita, Ankur Ankur
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
