Аналіз факторів, які впливають на мотивацію угорських гандболістів-юніорів
DOI:
https://doi.org/10.17309/tmfv.2023.3.17Ключові слова:
Угорщина, гандбол, мотивація, фізичне виховання, молоді спортсмениАнотація
Мета дослідження. У спорті, як і в повсякденному житті, мотивація відіграє важливу роль у досягненні індивідуальних цілей. Мотивація – це рішення людини займатися певною діяльністю та докладати для цього різноманітних зусиль. Спорт вимагає від людей безперервних, постійних зусиль, тому тут ще важливіше, щоб у спортсмена була необхідна мотивація. Без мотивації неможливо займатися спортом на високому рівні в довгостроковій перспективі. Метою дослідження було вивчити фактори спортивної мотивації гандболістів юніорських класів Угорщини. Гандбол – це один із найпопулярніших видів спорту в Угорщині. У результаті можна сказати, що з погляду довгострокового успіху цього спорту важливо знати фактори, які мотивують молодих спортсменів.
Матеріали та методи. Необхідні для дослідження дані ми зібрали за допомогою анкети. Дослідження проводилося восени 2022 року, опитано 190 молодих спортсменів. Під час нашого дослідження ми встановили, що внутрішні та зовнішні мотиваційні фактори однаково важливі для угорських молодих гандболістів.
Результати. За допомогою статистичних розрахунків ми показуємо статистично значущий зв’язок між мотивацією спортсменів і радістю, яку дарує спорт, уникненням розчарування, спричиненого оточенням через припинення занять спортом, і досягнутими спортивними результатами.
Висновки. Результати цього дослідження стануть корисним ресурсом для тих, хто цікавиться гандболом, щоб краще розглянути мотиваційні фактори, які допомагають зрозуміти мотивацію молодих спортсменів і які є важливими для постійного забезпечення високого рівня спортивних показників.
Завантаження
Посилання
Frederick, C. M., & Ryan, R. M. (1993). Differences in motivation for sport and exercise and their relations with participation and mental health. Journal of sport behavior, 16(3), 124-146.
Jones, G. W., Mackay, K.S., & Peters, D. M. (2006). Participation motivation in martial artists in the West Midlands region of England. Journal of sports science & medicine, 5(CSSI), 28.
Vazou, S., Ntoumanis, N., & Duda, J. L. (2007). Peer – created motivational climate. In S. Jowett, & D. Lavallee (Eds.). Social psychology in sport, 145-156. Champaign, IL: Human Kinetics. DOI: https://doi.org/10.5040/9781492595878.ch-011
Thomas, A., & Güllich, A. (2019). Childhood practice and play as determinants of adolescent intrinsic and extrinsic motivation among elite youth athletes. European Journal of Sport Science, 19(8), 1120-1129. https://doi.org/10.1080/17461391.2019.159717 DOI: https://doi.org/10.1080/17461391.2019.1597170
Ridwan, M., Prakoso, B. B., & Putranta, H. (2022). Small-Sided Games in Building Female Students’ Motivation for Practicing Football in Physical Education. Physical Education Theory and Methodology, 22(3s), 59–S63. https://doi.org/10.17309/tmfv.2022.3s.08 DOI: https://doi.org/10.17309/tmfv.2022.3s.08
Jõesaar, H., Hein, V., & Hagger, M. S. (2011). Peer influence on young athletes’ need satisfaction, intrinsic motivation and persistence in sport: A 12-month prospective study. Psychology of Sport and Exercise, 12(5), 500-508. https://doi.org/10.1016/j.psychsport.2011.04.005 DOI: https://doi.org/10.1016/j.psychsport.2011.04.005
Hoffmann, I. (2007). Sports, Marketing, Sponsorship. Budapest: Academic Press
Benar, N., & Loghmani, M. (2014). Factor Analysis of Teenage Athletes’ Goal Orientations and Sports Participation Motives in Leisure Time. Annals of Applied Sport Science, 2(1), 69-80. https://doi.org/10.18869/acadpub.aassjournal.2.1.69 DOI: https://doi.org/10.18869/acadpub.aassjournal.2.1.69
Jakobsen, A. M. (2014). Are There Differences in Motives Between Participants in Individual Sports Compared to Team Sports? LASE Journal of Sport Science, 5(2), 30-40. https://doi.org/10.1515/ljss-2016-0030 DOI: https://doi.org/10.1515/ljss-2016-0030
Fenton, S. A. M., Duda, J. L., & Barrett, T. (2016). Optimising physical activity engagement during youth sport: A self-determination theory approach. Journal of Sports Sciences, 19(34), 1874-1884. https://doi.org/10.1080/02640414.2016.1142104 DOI: https://doi.org/10.1080/02640414.2016.1142104
Méndez-Giménez, A., Fernández-Río, J., & Cecchini, J. A. (2012). Papel importante del alumnado, necesidades psicológicas básicas, regulaciones motivacionales y autoconcepto físico en educación física. Cuadernos de Psicología del Deporte, 13(1), 71-82. DOI: https://doi.org/10.4321/S1578-84232013000100008
Deci, E., & Ryan, R. (2000). The “what” and “why” of goal pursuits: Human needs and the self-determination of behaviour. Psychological Inquiry, 11(4), 227-268. http://dx.doi.org/10.1037/0022-0663.73.5.642 DOI: https://doi.org/10.1207/S15327965PLI1104_01
Maehr, M. L., & Nicholls, J. G. (1980). Culture and achievement Motivation: A Second look. In N. Warren (Eds.). Studies in Cross-Cultural Psychology (Vol. 2, pp. 221-267). New York: Academic Press.
Ntoumanis, N., & Biddle, S. (1999). A review of motivational climate in physical activity. Journal of Sports Sciences, 17(8), 643-665. https://doi.org/10.1080/026404199365678 DOI: https://doi.org/10.1080/026404199365678
Duda, J. L. & Whitehead, J. (1998). Measurement of goal perspectives in the physical domain. In J. L. Duda (ed.). Advances in Sport and Exercise Psychology Measurement, pp. 21-48, Morgantown, WV: Fitness Information Technology
Monteiro, D., Teixeira, D. S., Travassos, B., Duarte-Mendes, P., Moutão, J., Machado, S., & Cid, L. (2018). Perceived Effort in Football Athletes: The Role of Achievement Goal Theory and Self-Determination Theory. Frontiers in Psychology, 9, 1575. https://doi.org/10.3389/fpsyg.2018.01575 DOI: https://doi.org/10.3389/fpsyg.2018.01575
Nicholls, J. G. (1989). The Competitive Ethos and Democratic Education, Cambridge, MA: Harvard University Press.
Bratko, D., Trninić, V., & Trninić, M. (2022). Motivational differences between athletes at junior and senior level: An analysis of the football, handball, and water polo players. Journal of Human Sport and Exercise, 17(3), 616-625. https://doi.org/10.14198/jhse.2022.173.13 DOI: https://doi.org/10.14198/jhse.2022.173.13
Côté, J. (1999). The Influence of the Family in the Development of Talent in Sport. The Sport Psychologist, 13(4), 395-417. https://doi.org/10.1123/tsp.13.4.395 DOI: https://doi.org/10.1123/tsp.13.4.395
Strandbu, Å., Bakken, A., & Stefansen, K. (2019). The continued importance of family sport culture for sport participation during the teenage years. Sport, Education and Society, 25(8), 931-945. https://doi.org/10.1080/13573322.2019.1676221 DOI: https://doi.org/10.1080/13573322.2019.1676221
Duda, J. L. (2013). The conceptual and empirical foundations of Empowering Coaching™: Setting the stage for the PAPA project. International Journal of Sport and Exercise Psychology, 11(4), 311-318. https://doi.org/10.1080/1612197x.2013.839414 DOI: https://doi.org/10.1080/1612197X.2013.839414
Castro-Sánchez, M., Zurita-Ortega, F., Ubago-Jiménez, J., Ramírez-Granizo, I., & Chacón-Cuberos, R. (2018). Motivational Climate in Youth Football Players. Behavioral Sciences, 8(9), 83. https://doi.org/10.3390/bs8090083 DOI: https://doi.org/10.3390/bs8090083
Curran, T., Hill, A. P., Hall, H. K., & Jowett, G. E. (2015). Relationships Between the Coach-Created Motivational Climate and Athlete Engagement in Youth Sport. Journal of Sport and Exercise Psychology, 37(2), 193-198. https://doi.org/10.1123/jsep.2014-0203 DOI: https://doi.org/10.1123/jsep.2014-0203
Bortoli, L., Bertollo, M., Filho, E., & Robazza, C. (2013). Do psychobiosocial states mediate the relationship between perceived motivational climate and individual motivation in youngsters? Journal of Sports Sciences, 32(6), 572-582. https://doi.org/10.1080/02640414.2013.843017 DOI: https://doi.org/10.1080/02640414.2013.843017
Gómez-López, M., Chicau Borrego, C., Marques da Silva, C., Granero-Gallegos, A., & González-Hernández, J. (2020). Effects of Motivational Climate on Fear of Failure and Anxiety in Teen Handball Players. International Journal of Environmental Research and Public Health, 17(2), 592. https://doi.org/10.3390/ijerph17020592 DOI: https://doi.org/10.3390/ijerph17020592
Mageau, G. A., & Vallerand, R. J. (2003). The coach–athlete relationship: A motivational model. Journal of sports science, 21(11), 883-904. https://doi.org/10.1080/0264041031000140374 DOI: https://doi.org/10.1080/0264041031000140374
Jowett, S., & Wachsmuth, S. (2020). Power in coach-athlete relationships. In R. Kerr, N. Barker-Ruchti, C. Stewart & G. Kerr (Eds.), Women’s Artistic Gymnastics, 121-142. https://doi.org/10.4324/9781003007005-8 DOI: https://doi.org/10.4324/9781003007005-8
Jowett, S., & Cockerill, I. M. (2003). Olympic medallists’ perspective of the althlete–coach relationship. Psychology of Sport and Exercise, 4(4), 313-331. https://doi.org/10.1016/s1469-0292(02)00011-0 DOI: https://doi.org/10.1016/S1469-0292(02)00011-0
Gill, D. L., Gross, J. B., & Huddleston, S. (1983). Participation motivation in youth sports. International Journal of Sport Psychology, 14(1), 11-14.
Vallerand, R. J. (2007). Intrinsic and Extrinsic Motivation in Sport and Physical Activity: A Review and a Look at the Future. Handbook of Sport Psychology (eds G. Tenenbaum and R.C. Eklund). https://doi.org/10.1002/9781118270011.ch3 DOI: https://doi.org/10.1002/9781118270011.ch3
Hagger, M. S., & Chatzisarantis, N. L. D. (Eds.). (2007). Intrinsic motivation and self-determination in exercise and sport. Human Kinetics. DOI: https://doi.org/10.5040/9781718206632
Almagro, B. J., Sáenz-López, P., Fierro-Suero, S., & Conde, C. (2020). Perceived Performance, Intrinsic Motivation and Adherence in Athletes. International Journal of Environmental Research and Public Health, 17(24), 9441. https://doi.org/10.3390/ijerph17249441 DOI: https://doi.org/10.3390/ijerph17249441
Weiss, M. R., Kipp, L. E., & Bolter, N. D. (2012). Training for Life: Optimizing Positive Youth Development Through Sport and Physical Activity. Oxford University Press. https://doi.org/10.1093/oxfordhb/9780199731763.013.0024 DOI: https://doi.org/10.1093/oxfordhb/9780199731763.013.0024
Lassalle, G., Recours, R., & Griffet, J. (2018). Role of Family Members in Sport Motivation, Involvement and Expertise of Track and Field Athletes in France. Journal of Comparative Family Studies, 49(3), 333-354. https://doi.org/10.3138/jcfs.49.3.333 DOI: https://doi.org/10.3138/jcfs.49.3.333
Morgan, T. K., & Giacobbi, J. P. R. (2006). Toward Two Grounded Theories of the Talent Development and Social Support Process of Highly Successful Collegiate Athletes. Sport Psychologist, 20(3), 295-313. https://doi.org/10.1123/tsp.20.3.295 DOI: https://doi.org/10.1123/tsp.20.3.295
Scanlan, T. K., Russell, D. G., Beals, K. P., & Scanlan, L. A. (2003). Project on elite athlete commitment (PEAK): II. A direct test and expansion of the sport commitment model with elite amateur sportsmen. Journal of Sport and Exercise Psychology, 25(3), 377-401. DOI: https://doi.org/10.1123/jsep.25.3.377
Šmela, P., Pačesová, P., Kraček, S., & Hájovský, D. (2017). Performance motivation of elite athletes, recreational athletes and non-athletes. Acta Facultatis Educationis Physicae Universitatis Comenianae, 57(2), 125-133. https://doi.org/10.1515/afepuc-2017-0012 DOI: https://doi.org/10.1515/afepuc-2017-0012
Downloads
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2023 Peter Karacsony, Kornel Krupanszki
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
