Зв’язок між визначенням таланту та зміною напрямку руху в молодих баскетболістів
DOI:
https://doi.org/10.17309/tmfv.2023.1.19Ключові слова:
тест на зміну напрямку руху (COD), баскетбол, визначення талантів, мультидисциплінарний підхідАнотація
Мета дослідження. Стосовно програм визначення талантів (TID), які є невід’ємною частиною процесу відбору для спортсменів висококласного рівня, автори виявили брак доказів: на диво мало досліджень було проведено для з’ясування впливу результатів тесту на зміну напрямку руху (COD) на TID у баскетболі. Метою цього дослідження було: i) проаналізувати антропометричні показники, змінні показників виконання тесту COD і значення талантів кожного баскетболіста, ii) провести тест COD, процедуру визначення талантів у баскетболі та iii) провести кореляційний аналіз, щоб спробувати пояснити зв'язок між тестом COD і баскетбольним талантом через навички нападу або захисту.
Матеріали та методи. Дев’ятнадцять юних баскетболістів (вік = 15,68 ± 1,20 року; зріст = 188,84 ± 5,81 см, вага = 75,74 ± 8,37 кг) із принаймні 3 роками досвіду взяли участь у перехресному дослідженні. Щоб оцінити загальну результативність відібраних гравців, використовували опитувальник щодо змінної нападу або захисту. Крім того, гравці повинні були виконати тест V-Cut (біг ламаною лінією зі зміною напрямку руху в її кутах у формі літери V), тест 5-0-5 (тест на спритність, що передбачає спринт зі змінами напрямку руху на 90 градусів та одним розворотом на 180 градусів) та Іллінойський тест на ведення м’яча. Використовували однопроменеві фотоелементи (Chronojump Boscosystem), а система тривимірного захоплення руху з відеокамерою, налаштованою на 210 Гц (CASIO EX-ZR800), записувала всю дію.
Результати. Результати вказують на те, що показник гравців у тесті COD позитивно корелює [тест 5-0-5 (час контакту, r = 0,62, p = 0,004 та значення змінної «COD дефіцит», яку обчислюють шляхом віднімання часу, витраченого на прямолінійний біг, від загального часу виконання тесту COD, тобто чистий час маневрування, r = 0,55, p = 0,01) та Іллінойський тест на ведення м’яча [швидкість (r = 0,45, p = 0,04)] з навичками нападу, тоді як він негативно корелює [Іллінойський тест на ведення м’яча (r = -0,46, p = 0,04)] з навичками захисту.
Висновки. У цьому дослідженні висвітлюється важливість застосування мультидисциплінарного підходу, враховуючи оцінку тренерів і показники гравців у виконанні тесту COD, щоб надати відповідну інформацію для TID.
Завантаження
Посилання
Anshel, M., & Lidor, R. (2012). Talent detection programs in sport: the questionable use of psychological measures. Journal of Sport Behaviour, 3(25), 239-266.
Till, K., Cobley, S., O’Hara, J., Chapman, C., & Cooke, C. (2013). A longitudinal evaluation of anthropometric and fitness characteristics in junior rugby league players considering playing position and selection level. Journal of Science and Medicine in Sport, 16(5), 438-443. https://doi.org/10.1016/j.jsams.2012.09.002 DOI: https://doi.org/10.1016/j.jsams.2012.09.002
Johnston, K., Wattie, N., Schorer, J., & Baker, J. (2018). Talent Identification in Sport: A Systematic Review. Sports Medicine, 48(1), 97-109. https://doi.org/10.1007/s40279-017-0803-2 DOI: https://doi.org/10.1007/s40279-017-0803-2
Lidor, R., Côté, J., & Hackfort, D. (2009). ISSP Position Stand: to test or not to test? the use of physical skill tests in talent detectIon and in early phases of sport development. DOI: https://doi.org/10.1080/1612197X.2009.9671896
Erčulj, F., Blas, M., Čoh, M., & Bračič, M. (2009). Differences in Motor Abilities of Various Types of. Kinesiology, 41(December 2009), 203-211.
Gonaus, C., & Müller, E. (2012). Using physiological data to predict future career progression in 14- to 17-year-old Austrian soccer academy players. Journal of Sports Sciences, 30(15), 1673-1682. https://doi.org/10.1080/02640414.2012.713980 DOI: https://doi.org/10.1080/02640414.2012.713980
Till, K., Cobley, S., Morley, D., O’hara, J., Chapman, C., & Cooke, C. (2016). The influence of age, playing position, anthropometry and fitness on career attainment outcomes in rugby league. Journal of Sports Sciences, 34(13), 1240-1245. https://doi.org/10.1080/02640414.2015.1105380 DOI: https://doi.org/10.1080/02640414.2015.1105380
Pino-Ortega, J., Rojas-Valverde, D., Gómez-Carmona, C. D., & Rico-González, M. (2021). Training design, performance analysis and talent identification—a systematic review about the most relevant variables through the principal component analysis in soccer, basketball and rugby. International Journal of Environmental Research and Public Health, 18(5), 1-18. https://doi.org/10.3390/ijerph18052642 DOI: https://doi.org/10.3390/ijerph18052642
Paul, D. J., Gabbett, T. J., & Nassis, G. P. (2016). Agility in Team Sports: Testing, Training and Factors Affecting Performance. Sports Medicine, 46(3), 421-442. https://doi.org/10.1007/s40279-015-0428-2 DOI: https://doi.org/10.1007/s40279-015-0428-2
Chaabene, H., Prieske, O., Negra, Y., & Granacher, U. (2018). Change of Direction Speed: Toward a Strength Training Approach with Accentuated Eccentric Muscle Actions. Sports Medicine, 48(8), 1773-1779. https://doi.org/10.1007/s40279-018-0907-3 DOI: https://doi.org/10.1007/s40279-018-0907-3
Nimphius, S., Callaghan, S. J., Spiteri, T., & Lockie, R. G. (2016). Change of Direction Deficit: A More Isolated Measure of Change of Direction Performance Than Total 505 Time. Journal of Strength and Conditioning Research, 30(11), 3024-3032. https://doi.org/10.1519/JSC.0000000000001421 DOI: https://doi.org/10.1519/JSC.0000000000001421
Sheppard, J., & Young, W. (2006). Agility literature review: Classifications, training and testing. Journal of Sports Sciences, 24(9), 919-932. https://doi.org/10.1080/02640410500457109 DOI: https://doi.org/10.1080/02640410500457109
Gonzalo‐Skok, O., Serna, J., Rhea, M. R., & Marín, P. J. (2015). Relationships between functional movement tests and performance tests in young elite male basketball players. International journal of sports physical therapy, 10(5), 628.
Brughelli, M., Cronin, J., Levin, G., & Chaouachi, A. (2008). Understanding change of direction ability in sport: A review of resistance training studies. Sports Medicine, 38(12), 1045-1063. https://doi.org/10.2165/00007256-200838120-00007 DOI: https://doi.org/10.2165/00007256-200838120-00007
Quílez-Maimón, A., Rojas-Ruiz, F. J., Delgado-García, G., & Courel-Ibáñez, J. (2021). The q-pass index: A multifactorial imus-based tool to assess passing skills in basketball. Sensors, 21(13), 1-14. https://doi.org/10.3390/s21134601 DOI: https://doi.org/10.3390/s21134601
Pardos-Mainer, E., Casajús, J. A., & Gonzalo-Skok, O. (2019). Adolescent female soccer players’ soccer-specific warm-up effects on performance and inter-limb asymmetries. Biology of sport, 36(3), 199-207. DOI: https://doi.org/10.5114/biolsport.2019.85453
Suarez-Arrones, L., Gonzalo-Skok, O., Carrasquilla, I., Asián-Clemente, J., Santalla, A., Lara-Lopez, P., & Núñez, F. J. (2020). Relationships between change of direction, sprint, jump, and squat power performance. Sports, 8(3), 38. DOI: https://doi.org/10.3390/sports8030038
Matulaitis, K., Skarbalius, A., Abrantes, C., Gonçalves, B., & Sampaio, J. (2019). Fitness, technical, and kinanthropometrical profile of youth Lithuanian basketball players aged 7–17 years old. Frontiers in psychology, 10, 1677. DOI: https://doi.org/10.3389/fpsyg.2019.01677
Dežman, B., Trninić, S., & Dizdar, D. (2001). Expert model of decision-making system for efficient orientation of basketball players to positions and roles in the game -Empirical verification. Collegium Antropologicum, 25(1), 141-152.
Ramirez-Campillo, R., Gentil, P., Moran, J., Dalbo, V. J., & Scanlan, A. T. (2021). Dribble deficit enables measurement of dribbling speed independent of sprinting speed in collegiate, male, basketball players. Journal of Strength and Conditioning Research, 35(7), 2040-2045. https://doi.org/10.1519/JSC.0000000000003030 DOI: https://doi.org/10.1519/JSC.0000000000003030
Scanlan, A. T., Wen, N., Spiteri, T., Milanović, Z., Conte, D., Guy, J. H., Delextrat, A., & Dalbo, V. J. (2018). Dribble Deficit: A novel method to measure dribbling speed independent of sprinting speed in basketball players. Journal of Sports Sciences, 36(22), 2596-2602. https://doi.org/10.1080/02640414.2018.1470217 DOI: https://doi.org/10.1080/02640414.2018.1470217
Junior, D. B. R., Vianna, J. M., Lauria, A. de A., Coelho, E. F., & Werneck, F. Z. (2019). Sports potential modeling of young basketball players: A preliminary analysis. Revista Brasileira de Cineantropometria e Desempenho Humano, 21. https://doi.org/10.1590/1980-0037.2019v21e59832 DOI: https://doi.org/10.1590/1980-0037.2019v21e59832
Roberts, A. H., Greenwood, D., Stanley, M., Humberstone, C., Iredale, F., & Raynor, A. (2021). Understanding the “gut instinct” of expert coaches during talent identification. Journal of Sports Sciences, 39(4), 359-367. https://doi.org/10.1080/02640414.2020.1823083 DOI: https://doi.org/10.1080/02640414.2020.1823083
Barraclough, A. S., Till, K., Kerr, A., & Emmonds, S. (2022). Methodological Approaches to Talent Identification in Team Sports: A Narrative Review. Sports, 10(6), 81. DOI: https://doi.org/10.3390/sports10060081
Joseph, J., McIntyre, F., Joyce, C., Scanlan, A., & Cripps, A. (2021). A comparison of multidimensional qualities discriminant of selection in elite adolescent Australian basketball athletes. Plos One, 16(8), e0256032. DOI: https://doi.org/10.1371/journal.pone.0256032
Ribeiro Junior, D. B., Werneck, F. Z., Oliveira, H. Z., Panza, P. S., Ibáñez, S. J., & Vianna, J. M. (2021). From Talent Identification to Novo Basquete Brasil (NBB): Multifactorial Analysis of the Career Progression in Youth Brazilian Elite Basketball. Frontiers in Psychology, 12(March), 1-12. https://doi.org/10.3389/fpsyg.2021.617563 DOI: https://doi.org/10.3389/fpsyg.2021.617563
Gál-Pottyondy, A., Petró, B., Czétényi, A., Négyesi, J., Nagatomi, R., & Kiss, R. M. (2021). Field testing protocols for talent identification and development in basketball—A systematic review. Applied Sciences (Switzerland), 11(10). https://doi.org/10.3390/app11104340 DOI: https://doi.org/10.3390/app11104340
Nasiri, M. M., Ranjbar, M., Tavana, M., Santos Arteaga, F. J., & Yazdanparast, R. (2019). A novel hybrid method for selecting soccer players during the transfer season. Expert Systems, 36(1), 1-19. https://doi.org/10.1111/exsy.12342 DOI: https://doi.org/10.1111/exsy.12342
Stojanovic, M. D., & Ostojic, S. M. (2012). Preventing ACL Injuries in Team-Sport Athletes: A Systematic Review of Training Interventions. Research in Sports Medicine, 20(3-4), 223-238. https://doi.org/10.1080/15438627.2012.680988 DOI: https://doi.org/10.1080/15438627.2012.680988
Halouani, J., Chtourou, H., Gabbett, T., Chaouachi, A., & Chamari, K. (2014). Small-Sided Games in Team Sports Training: A Brief Review. The Journal of Strength & Conditioning Research, 28(12). DOI: https://doi.org/10.1519/JSC.0000000000000564
Hoffmann, J. J., Reed, J. P., Leiting, K., Chiang, C.-Y., & Stone, M. H. (2014). Repeated Sprints, High-Intensity Interval Training, Small-Sided Games: Theory and Application to Field Sports. International Journal of Sports Physiology and Performance, 9(2), 352-357. https://doi.org/10.1123/ijspp.2013-0189 DOI: https://doi.org/10.1123/ijspp.2013-0189
Arede, J., Esteves, P., Ferreira, A. P., Sampaio, J., & Leite, N. (2019). Jump higher, run faster: effects of diversified sport participation on talent identification and selection in youth basketball. Journal of Sports Sciences, 37(19), 2220-2227. https://doi.org/10.1080/02640414.2019.1626114 DOI: https://doi.org/10.1080/02640414.2019.1626114
Cui, Y., Liu, F., Bao, D., Liu, H., Zhang, S., & Gómez, M. Á. (2019). Key Anthropometric and Physical Determinants for Different Playing Positions During National Basketball Association Draft Combine Test. Frontiers in Psychology, 10(OCT). https://doi.org/10.3389/FPSYG.2019.02359 DOI: https://doi.org/10.3389/fpsyg.2019.02359
Karalejic, M., Jakovljevic, S., & Macura, M. (2011). Anthropometric characteristics and technical skills of 12 and 14 year old basketball players. The Journal of Sports Medicine and Physical Fitness, 51(1), 103-110.
Trninić, S., & Dizdar, D. (2000). System of the performance evaluation criteria weighted per positions in the basketball game. Collegium Antropologicum, 24(1), 217-234.
Trninić, S., Dizdar, D., & Jaklinović-Fressl, Ž. (1999). Analysis of differences between guards, forwards and centres based on some anthropometric characteristics and indicators of playing performance in basketball. Kinesiology, 31(1), 28-34.
Bale, P. (1991). Anthropometric, body composition and performance variables of young elite female basketball players. The Journal of Sports Medicine and Physical Fitness, 31(2), 173-177.
Ostojic, S. M., Mazic, S., & Dikic, N. (2006). Profiling in basketball: physical and physiological characteristics of elite players. Journal of Strength and Conditioning Research, 20(4), 740. DOI: https://doi.org/10.1519/R-15944.1
Young, W. B., & Pryor, L. (2007). Relationship between pre-season anthropometric and fitness measures and indicators of playing performance in elite junior Australian Rules football. Journal of Science and Medicine in Sport, 10(2), 110-118. DOI: https://doi.org/10.1016/j.jsams.2006.06.003
Drinkwater, E. J., Pyne, D. B., & McKenna, M. J. (2008). Design and interpretation of anthropometric and fitness testing of basketball players. Sports Medicine (Auckland, N.Z.), 38(7), 565-578. https://doi.org/10.2165/00007256-200838070-00004 DOI: https://doi.org/10.2165/00007256-200838070-00004
Gryko, K., Kopiczko, A., Mikołajec, K., Stasny, P., & Musalek, M. (2018). Anthropometric variables and somatotype of young and professional male basketball players. Sports, 6(1), 3-12. https://doi.org/10.3390/sports6010009 DOI: https://doi.org/10.3390/sports6010009
Gryko, K., Stastny, P., Kopiczko, A., Mikołajec, K., Pecha, O., & Perkowski, K. (2019). Can anthropometric variables and maturation predict the playing position in youth basketball players? Journal of Human Kinetics, 69(1), 109-123. https://doi.org/10.2478/hukin-2019-0005 DOI: https://doi.org/10.2478/hukin-2019-0005
Downloads
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2023 Arturo Quílez-Maimon, Jesus Siquier-Coll, Carlos Arrondo, Filipe Manuel Clemente, Francisco Tomás González-Fernandez
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
