Рівень травматизму та досвід лікування серед таїландських бодібілдерів високого та початкового класів

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.17309/tmfv.2023.1.11

Ключові слова:

бодібілдер, травма, лікування, стан спортсмена, реабілітація

Анотація

Історія питання. Бодібілдінг – це такий вид спорту, у якому людина має багато тренуватися з обтяженнями, водночас суворо контролюючи дієту. Через це у них, як вважають, вищі шанси отримання травм. Однак досліджень щодо частоти травм та історії лікування серед бодібілдерів у Таїланді було проведено недостатньо. Таким чином, метою цього дослідження було вивчення та порівняння рівня травматизму та досвіду лікування між таїландськими бодібілдерами високого та початкового класів.

Матеріали та методи. Учасниками цього дослідження були 157 бодібілдерів, зареєстрованих членами Таїландської спортивної асоціації бодібілдингу та атлетизму (з 2020-2021 року). Їх розділили на дві групи: високого класу (понад 5 років занять спортом) і початкового класу (менше 5 років занять спортом). Для збору даних учасників використовували валідну та надійну анкету.

Результати. Статистично значущої різниці в найпоширенішому періоді травмування між групами початкового та високого рівнів не було. Встановлено, що найбільш поширеним періодом травмування для обох груп був період дієти (група початкового рівня – 55,43%; група високого рівня – 55,38%), за яким слідував період масового навантаження, міжсезоння та період змагань відповідно. Що стосується зони травми, між групами не було різниці, причому найпоширенішою зоною травми була нижня частина спини (група початкового рівня – 63,04%; група високого рівня – 52,31%), за якою йшли плече, грудна клітка, палець і зап’ястя. Також між групами не було статистично значущої різниці в лікуванні в перші 48 годин після травми. Більшість спортсменів в обох групах відпочивали (група початкового рівня – 80,43%; група високого рівня – 81,53%) і прикладали холод (група початкового рівня – 61,96%; група високого рівня – 73,85%) до зони травми. Крім того, група таїландських бодібілдерів початкового рівня частіше зверталася до фізіотерапевта, ніж група спортсменів високого класу (p < 0,01). Водночас, між обома групами не було статистично значущої різниці в лікарях, спортивних учених, тренерах і самолікуванні та реабілітації. Проте більшість спортсменів в обох групах переважно вдавалися до самолікування.

Висновки. Очікується, що результати цього дослідження будуть цінними для асоціації бодібілдингу, тренерів і спортсменів, щоб уживати додаткових запобіжних заходів щодо травм у майбутньому.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Біографії авторів

Чіннасі Почара, Університет Чандракасем Раджабхат

відділ спортивних наук, факультет наук
Ратчадапхісек Роуд, 39/1, Чан Касем, Чатучак, Бангкок 10900, Таїланд
pchinnasee@gmail.com

Суквонг Танапонг, Університет Чандракасем Раджабхат

відділ спортивних наук, факультет наук
Ратчадапхісек Роуд, 39/1, Чан Касем, Чатучак, Бангкок 10900, Таїланд
thanatpongsw@gmail.com

Прані Лямпуттонг, ВінУніверситет

коледж наук про здоров'я
Район Гіа Лам, Ханой, 100 000, В'єтнам
pranee.l@vinuni.edu.vn

Дусані Суванконг, Таксінський університет

кафедра громадського здоров'я, факультет здоров'я та спортивних наук
Чанкасем, Чатучак, Бангкок, 10900, Таїланд
dusanee.s@tsu.ac.th

Нур Іхван Мохамад, Університет освіти імені Султана Ідріса

факультет спортивної науки та тренерства
Танджунг Малім, Перак, 35900, Малайзія
nur.ikhwan@fsskj.upsi.edu.my

Алі Мд Надзалан, Університет освіти імені Султана Ідріса

факультет спортивної науки та тренерства
Танджунг Малім, Перак, 35900, Малайзія
ali.nadzalan@fsskj.upsi.edu.my

Посилання

Lewis, A. C., Purushotham, B., & Power, D. M. (2005). Bilateral simultaneous quadriceps tendon rupture in a bodybuilder. Orthopedics, 28(7), 701-702. https://doi.org/10.3928/0147-7447-20050701-23 DOI: https://doi.org/10.3928/0147-7447-20050701-23

Winwood, P. W., Hume, P. A., Cronin, J. B., & Keogh, J. W. (2014). Retrospective injury epidemiology of strongman athletes. J Strength Cond Res, 28(1), 28-42. https://doi.org/10.1519/JSC.0b013e3182986c0c DOI: https://doi.org/10.1519/JSC.0b013e3182986c0c

Teixeira, R., Dantas, M., Motas, D., Gantois, P., Aidar, F., Moreira, P., . . . Cabral, B. (2020). Retrospective study of risk factors and the prevalence of injuries in HIFT. International Journal of Sports Medicine, 41, 168-174. https://doi.org/10.1055/a-1062-6551 DOI: https://doi.org/10.1055/a-1062-6551

Sukwong, T., Chinnasee, P., Prajongjai, V., Chinnasee, C., Md Nadzalan, A., & Mohamad, N. I. (2022). The difference of anthropometric characteristics between elite and novice bodybuilders in Thailand. Physical Education Theory and Methodology, 22(1), 101-105. https://doi.org/10.17309/tmfv.2022.1.14 DOI: https://doi.org/10.17309/tmfv.2022.1.14

Siewe, J., Marx, G., Knöll, P., Eysel, P., Zarghooni, K., Graf, M., . . . Michael, J. (2014). Injuries and overuse syndromes in competitive and elite bodybuilding. Int J Sports Med, 35(11), 943-948. https://doi.org/10.1055/s-0034-1367049 DOI: https://doi.org/10.1055/s-0034-1367049

Lavallee, M. E., & Balam, T. (2010). An overview of strength training injuries: acute and chronic. Curr Sports Med Rep, 9(5), 307-313. https://doi.org/10.1249/JSR.0b013e3181f3ed6d DOI: https://doi.org/10.1249/JSR.0b013e3181f3ed6d

Naing, L., Winn, T., & Nordin, R. (2006). Pratical issues in calculating the sample size for prevalence studies. Archives of Orofacial Sciences, 1, 9-14.

Keogh, J. W. L., & Winwood, P. W. (2017). The epidemiology of injuries across the weight-training sports. Sports Medicine, 47(3), 479-501. https://doi.org/10.1007/s40279-016-0575-0 DOI: https://doi.org/10.1007/s40279-016-0575-0

Helms, E., Fitschen, P. J., Aragon, A., Cronin, J., & Schoenfeld, B. J. (2014). Recommendations for natural bodybuilding contest preparation: resistance and cardiovascular training. The Journal of Sports Medicine and Physical Fitness, 55(3). DOI: https://doi.org/10.1186/1550-2783-11-20

Fares, M. Y., Fares, J., Salhab, H. A., Khachfe, H. H., Bdeir, A., & Fares, Y. (2020). Low back pain among weightlifting adolescents and young adults. Cureus, 12(7). e9127. https://doi.org/10.7759/cureus.9127 DOI: https://doi.org/10.7759/cureus.9127

Xiaojun, Z., & Taotao, L. (2008). Sport injury law and preventing methods of Chinese elite bodybuilding Players. Journal of Shenyang sport University, 27(4), 75-77.

Xie, J. (2022). Prevention methods of fitness and bodybuilding exercise injury based on data mining. Computational and Mathematical Methods in Medicine, 2022. https://doi.org/10.1155/2022/7083991 DOI: https://doi.org/10.1155/2022/7083991

Mohtasham, H. M., & Salehia, S. (2019). Review on identifying the causes and frequency of weight-training injuries and their prevention strategies. Journal of Clinical Physiotherapy Research, 4(1), 1-8. https://doi.org/10.22037/english.v4i1.24569

Almalki, M., Alzahrani, M., Aljulaihim, A., Aseeri, A., Alshehri, M., Abuhaimed, M., & Masuadi, E. (2022). Prevalence of shoulder pain and disability in young Saudi bodybuilders, Riyadh, Saudi Arabia. Saudi Journal of Sports Medicine, 22(1), 38-43. https://doi.org/10.4103/sjsm.sjsm_31_21 DOI: https://doi.org/10.4103/sjsm.sjsm_31_21

Bleakley, C. M., Glasgow, P., & MacAuley, D. C. (2012). PRICE needs updating, should we call the POLICE? British Journal of Sports Medicine, 46(4), 220. https://doi.org/10.1136/bjsports-2011-090297 DOI: https://doi.org/10.1136/bjsports-2011-090297

Downloads

Опубліковано

2023-02-28

Як цитувати

Почара, Ч., Танапонг, С., Лямпуттонг, П., Суванконг, Д., Мохамад, Н. І., & Мд Надзалан, А. (2023). Рівень травматизму та досвід лікування серед таїландських бодібілдерів високого та початкового класів. Теорія та методика фізичного виховання, 23(1), 80–84. https://doi.org/10.17309/tmfv.2023.1.11

Номер

Розділ

Оригінальні наукові статті