Вплив інтенсивних фізичних навантажень на концентрацію тестостерону та кортизолу в крові елітних спортсменів
DOI:
https://doi.org/10.17309/tmfv.2022.3.12Ключові слова:
тестостерон, кортизол, спортсмениАнотація
Метою дослідження було вивчення змін умісту тестостерону та кортизолу в крові професійних спортсменів після їх тестування на визначення їхніх показників максимального споживання кисню (VO2max).
Матеріали та методи. Учасниками цього дослідження були 37 спортсменів міжнародного рівня: 15 біатлоністів, 12 веслярів, 6 боксерів та 4 сучасні п’ятиборці. У тесті на оцінку показників VO2max використовували вправи зі зростаючою інтенсивністю: для веслярів – на веслувальному ергометрі, а для біатлоністів, боксерів і сучасних п’ятиборців – на біговій доріжці. Загальні концентрації тестостерону та кортизолу визначали в сироватці крові за допомогою імуноферментного аналізатора до та після проведення тесту на оцінку показників VO2max.
Результати. Було встановлено, що в результаті фізичної активності концентрація загального тестостерону значно знижувалася в середньому на 24,4%, а концентрація кортизолу підвищувалася на 34%. Найвищий рівень максимального споживання кисню було виявлено в спортсменів із високими рівнями базального тестостерону та кортизолу в крові. Існує висока кореляція між базальним умістом загального тестостерону та максимальним споживанням кисню в спортсменів (r = 0,58).
Висновки. Високий уміст базального тестостерону та кортизолу є важливим фактором особливої ефективності роботи спортсмена: вищий рівень базального кортизолу супроводжувався меншими підвищеннями рівня кортизолу на кожне навантаження, а високий базальний рівень тестостерону дає можливість зберігати його концентрацію на достатньому рівні. Концентрацію загального тестостерону та кортизолу можна використовувати як показник впливу тренувального навантаження.
Завантаження
Дані завантаження ще не доступні.
Посилання
Hammami, M. A., Ben Abderrahman, A., Hackney, A. C., Kebsi, W., Owen, A. L., Nebigh, A., Racil, G., Tabka, Z., & Zouhal, H. (2017). Hormonal (Cortical-Gonadotropic Axis) and Physical Changes With Two Years Intense Exercise Training in Elite Young Soccer Players. Journal of strength and conditioning research, 31(9), 2388-2397. https://doi.org/10.1519/JSC.0000000000001664
Strahorn, J., Serpell, B. G., McKune, A., & Pumpa, K. L. (2017). Effect of Physical and Psychosocial Interventions on Hormone and Performance Outcomes in Professional Rugby Union Players: A Systematic Review. Journal of strength and conditioning research, 31(11), 3158-3169. https://doi.org/10.1519/JSC.0000000000002067
Viru, A., & Viru, M. (2004). Cortisol-essential adaptation hormone in exercise. International journal of sports medicine, 25(6), 461-464. https://doi.org/10.1055/s-2004-821068
Hansen, S., Kvorning, T., Kjaer, M., & Sjøgaard, G. (2001). The effect of short-term strength training on human skeletal muscle: the importance of physiologically elevated hormone levels. Scandinavian journal of medicine & science in sports, 11(6), 347-354. https://doi.org/10.1034/j.1600-0838.2001.110606.x
Popovic, B., Popovic, D., Macut, D., Antic, I. B., Isailovic, T., Ognjanovic, S., Bogavac, T., Kovacevic, V. E., Ilic, D., Petrovic, M., & Damjanovic, S. (2019). Acute Response to Endurance Exercise Stress: Focus on Catabolic/anabolic Interplay Between Cortisol, Testosterone, and Sex Hormone Binding Globulin in Professional Athletes. Journal of medical biochemistry, 38(1), 6-12. https://doi.org/10.2478/jomb-2018-0016
Gaviglio, Christopher Mark (2018). The efficacy of salivary testosterone and cortisol as a biomarker of training and competition in elite rugby union athletes. PhD Thesis, School of Human Movement and Nutrition Sciences, The University of Queensland. https://doi.org/10.14264/uql.2018.712
Cadegiani, F. A., & Kater, C. E. (2019). Basal Hormones and Biochemical Markers as Predictors of Overtraining Syndrome in Male Athletes: The EROS-BASAL Study. Journal of athletic training, 54(8), 906-914. https://doi.org/10.4085/1062-6050-148-18
Jacks, D. E., Sowash, J., Anning, J., McGloughlin, T., & Andres, F. (2002). Effect of exercise at three exercise intensities on salivary cortisol. Journal of strength and conditioning research, 16(2), 286-289.
Vingren, J. L., Budnar, R. G., Jr, McKenzie, A. L., Duplanty, A. A., Luk, H. Y., Levitt, D. E., & Armstrong, L. E. (2016). The acute testosterone, growth hormone, cortisol and interleukin-6 response to 164-km road cycling in a hot environment. Journal of sports sciences, 34(8), 694-699. https://doi.org/10.1080/02640414.2015.1068440
Suay, F., Salvador, A., González-Bono, E., Sanchís, C., Martínez, M., Martínez-Sanchis, S., Simón, V. M., & Montoro, J. B. (1999). Effects of competition and its outcome on serum testosterone, cortisol and prolactin. Psychoneuroendocrinology, 24(5), 551-566. https://doi.org/10.1016/s0306-4530(99)00011-6
Sgrò, P., Romanelli, F., Felici, F., Sansone, M., Bianchini, S., Buzzachera, C. F., Baldari, C., Guidetti, L., Pigozzi, F., Lenzi, A., & Di Luigi, L. (2014). Testosterone responses to standardized short-term sub-maximal and maximal endurance exercises: issues on the dynamic adaptive role of the hypothalamic-pituitary-testicular axis. Journal of endocrinological investigation, 37(1), 13-24. https://doi.org/10.1007/s40618-013-0006-0
Maydanyuk, E. V., & Vdovenko, N. V. (2021). Effect of intensive physical loads on testosterone, cortisol and insulin blood concentrations in elite athletes. Problems of Endocrine Pathology, 76(2), 49-55. https://doi.org/10.21856/j-PEP.2021.2.07
Lautenbach, F., & Lobinger, B. H. (2018). Correction to: Cortisol Predicts Performance During Competition: Preliminary Results of a Field Study with Elite Adolescent Taekwondo Athletes. Applied psychophysiology and biofeedback, 43(4), 281. https://doi.org/10.1007/s10484-018-9409-1
Papacosta, E., Nassis, G. P., & Gleeson, M. (2016). Salivary hormones and anxiety in winners and losers of an international judo competition. Journal of sports sciences, 34(13), 1281-1287. https://doi.org/10.1080/02640414.2015.1111521
Crewther, B. T., Carruthers, J., Kilduff, L. P., Sanctuary, C. E., & Cook, C. J. (2016). Temporal associations between individual changes in hormones, training motivation and physical performance in elite and non-elite trained men. Biology of sport, 33(3), 215-221. https://doi.org/10.5604/20831862.1201810
Muscella, A., Stefàno, E., & Marsigliante, S. (2021). The effects of training on hormonal concentrations and physical performance of football referees. Physiological reports, 9(8), e14740. https://doi.org/10.14814/phy2.14740
Kraemer, W. J., & Ratamess, N. A. (2005). Hormonal responses and adaptations to resistance exercise and training. Sports medicine, 35(4), 339-361. https://doi.org/10.2165/00007256-200535040-00004
Cadegiani, F. A., & Kater, C. E. (2018). Body composition, metabolism, sleep, psychological and eating patterns of overtraining syndrome: Results of the EROS study (EROS-PROFILE). Journal of sports sciences, 36(16), 1902-1910.
Andrzejewski, M., Podgórski, T., Kryściak, J., Chmura, P., Konefał, M., Chmura, J., Marynowicz, J., Adrian, J., & Pluta, B. (2021). Anabolic-catabolic hormonal responses in youth soccer players during a half-season. Research in sports medicine (Print), 29(2), 141-154. https://doi.org/10.1080/15438627.2020.1734930
Toro-Román, V., Muñoz, D., Siquier-Coll, J., Bartolomé, I., Robles, M. C., & Maynar-Mariño, M. (2021). Influence of a Maximal Incremental Test Until Exhaustion on the Urinary Excretion of Steroid Hormones in Trained Cyclists. Journal of human kinetics, 78, 121-129. https://doi.org/10.2478/hukin-2021-0033
Strahorn, J., Serpell, B. G., McKune, A., & Pumpa, K. L. (2017). Effect of Physical and Psychosocial Interventions on Hormone and Performance Outcomes in Professional Rugby Union Players: A Systematic Review. Journal of strength and conditioning research, 31(11), 3158-3169. https://doi.org/10.1519/JSC.0000000000002067
Viru, A., & Viru, M. (2004). Cortisol-essential adaptation hormone in exercise. International journal of sports medicine, 25(6), 461-464. https://doi.org/10.1055/s-2004-821068
Hansen, S., Kvorning, T., Kjaer, M., & Sjøgaard, G. (2001). The effect of short-term strength training on human skeletal muscle: the importance of physiologically elevated hormone levels. Scandinavian journal of medicine & science in sports, 11(6), 347-354. https://doi.org/10.1034/j.1600-0838.2001.110606.x
Popovic, B., Popovic, D., Macut, D., Antic, I. B., Isailovic, T., Ognjanovic, S., Bogavac, T., Kovacevic, V. E., Ilic, D., Petrovic, M., & Damjanovic, S. (2019). Acute Response to Endurance Exercise Stress: Focus on Catabolic/anabolic Interplay Between Cortisol, Testosterone, and Sex Hormone Binding Globulin in Professional Athletes. Journal of medical biochemistry, 38(1), 6-12. https://doi.org/10.2478/jomb-2018-0016
Gaviglio, Christopher Mark (2018). The efficacy of salivary testosterone and cortisol as a biomarker of training and competition in elite rugby union athletes. PhD Thesis, School of Human Movement and Nutrition Sciences, The University of Queensland. https://doi.org/10.14264/uql.2018.712
Cadegiani, F. A., & Kater, C. E. (2019). Basal Hormones and Biochemical Markers as Predictors of Overtraining Syndrome in Male Athletes: The EROS-BASAL Study. Journal of athletic training, 54(8), 906-914. https://doi.org/10.4085/1062-6050-148-18
Jacks, D. E., Sowash, J., Anning, J., McGloughlin, T., & Andres, F. (2002). Effect of exercise at three exercise intensities on salivary cortisol. Journal of strength and conditioning research, 16(2), 286-289.
Vingren, J. L., Budnar, R. G., Jr, McKenzie, A. L., Duplanty, A. A., Luk, H. Y., Levitt, D. E., & Armstrong, L. E. (2016). The acute testosterone, growth hormone, cortisol and interleukin-6 response to 164-km road cycling in a hot environment. Journal of sports sciences, 34(8), 694-699. https://doi.org/10.1080/02640414.2015.1068440
Suay, F., Salvador, A., González-Bono, E., Sanchís, C., Martínez, M., Martínez-Sanchis, S., Simón, V. M., & Montoro, J. B. (1999). Effects of competition and its outcome on serum testosterone, cortisol and prolactin. Psychoneuroendocrinology, 24(5), 551-566. https://doi.org/10.1016/s0306-4530(99)00011-6
Sgrò, P., Romanelli, F., Felici, F., Sansone, M., Bianchini, S., Buzzachera, C. F., Baldari, C., Guidetti, L., Pigozzi, F., Lenzi, A., & Di Luigi, L. (2014). Testosterone responses to standardized short-term sub-maximal and maximal endurance exercises: issues on the dynamic adaptive role of the hypothalamic-pituitary-testicular axis. Journal of endocrinological investigation, 37(1), 13-24. https://doi.org/10.1007/s40618-013-0006-0
Maydanyuk, E. V., & Vdovenko, N. V. (2021). Effect of intensive physical loads on testosterone, cortisol and insulin blood concentrations in elite athletes. Problems of Endocrine Pathology, 76(2), 49-55. https://doi.org/10.21856/j-PEP.2021.2.07
Lautenbach, F., & Lobinger, B. H. (2018). Correction to: Cortisol Predicts Performance During Competition: Preliminary Results of a Field Study with Elite Adolescent Taekwondo Athletes. Applied psychophysiology and biofeedback, 43(4), 281. https://doi.org/10.1007/s10484-018-9409-1
Papacosta, E., Nassis, G. P., & Gleeson, M. (2016). Salivary hormones and anxiety in winners and losers of an international judo competition. Journal of sports sciences, 34(13), 1281-1287. https://doi.org/10.1080/02640414.2015.1111521
Crewther, B. T., Carruthers, J., Kilduff, L. P., Sanctuary, C. E., & Cook, C. J. (2016). Temporal associations between individual changes in hormones, training motivation and physical performance in elite and non-elite trained men. Biology of sport, 33(3), 215-221. https://doi.org/10.5604/20831862.1201810
Muscella, A., Stefàno, E., & Marsigliante, S. (2021). The effects of training on hormonal concentrations and physical performance of football referees. Physiological reports, 9(8), e14740. https://doi.org/10.14814/phy2.14740
Kraemer, W. J., & Ratamess, N. A. (2005). Hormonal responses and adaptations to resistance exercise and training. Sports medicine, 35(4), 339-361. https://doi.org/10.2165/00007256-200535040-00004
Cadegiani, F. A., & Kater, C. E. (2018). Body composition, metabolism, sleep, psychological and eating patterns of overtraining syndrome: Results of the EROS study (EROS-PROFILE). Journal of sports sciences, 36(16), 1902-1910.
Andrzejewski, M., Podgórski, T., Kryściak, J., Chmura, P., Konefał, M., Chmura, J., Marynowicz, J., Adrian, J., & Pluta, B. (2021). Anabolic-catabolic hormonal responses in youth soccer players during a half-season. Research in sports medicine (Print), 29(2), 141-154. https://doi.org/10.1080/15438627.2020.1734930
Toro-Román, V., Muñoz, D., Siquier-Coll, J., Bartolomé, I., Robles, M. C., & Maynar-Mariño, M. (2021). Influence of a Maximal Incremental Test Until Exhaustion on the Urinary Excretion of Steroid Hormones in Trained Cyclists. Journal of human kinetics, 78, 121-129. https://doi.org/10.2478/hukin-2021-0033
Downloads
Опубліковано
2022-09-23
Як цитувати
Maidaniuk, O., Vdovenko, N., & Husarova, A. (2022). Вплив інтенсивних фізичних навантажень на концентрацію тестостерону та кортизолу в крові елітних спортсменів. Теорія та методика фізичного виховання, 22(3), 379–385. https://doi.org/10.17309/tmfv.2022.3.12
Номер
Розділ
Оригінальні наукові статті
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
