Бойові мистецтва та допінг (на прикладі самбо)
DOI:
https://doi.org/10.17309/tmfv.2022.2.19Ключові слова:
антидопінгова освіта, самбо, допінгАнотація
Передумови і мета дослідження. Проблема допінгу сьогодні є найбільш відомим негативним явищем сучасного спорту, яке набуло поширення в умовах його активної комерціалізації. Більшість спеціалістів погодиться, що питання допінгу має морально-етичну основу, тому освітня складова антидопінгової політики є найбільш перспективною для досягнення бажаного результату – спорту без допінгу.
Метою дослідження було вивчити особливості уявлень спортсменів –самбістів про проблему допінгу у сучасному спорті.
Матеріал і методи. В анкетуванні взяли участь 97 високопрофесійних атлетів з 21 країни світу, а саме: Росія, Україна, Мексика, Японія, США, Канада, Куба, Гватемала, Республіка Корея, Колумбія, Парагвай, Венесуела, Перу, Бразилія, Нікарагуа, Сальвадор, Домініканська Республіка, Пуерто Ріко, Гондурас, Уругвай, Коста Ріка.
Результати. Проведене анкетування серед професійних спортсменів самбо, учасників Чемпіонату світу 2018 дали змогу встановити рівень знань та їх ставлення до вживання допінгу. Стало відомо, що 76% спортсменів добре знайомі з процедурою допінг контролю, тоді як 24% вона не відома. Водночас, 78% опитаних вважають що їм відомі їх права і обов’язки під час процедури допінг контролю, і 21% спортсменів про них не знають. Для 77% опитаних відомо хто є організатором допінг контролю і 23% цього не знають.
Висновок. Аналіз результатів досліджень та статистики ВАДА, дають підстави стверджувати, що проблема вживання допінгу сучасними атлетами продовжує бути актуальною проблемою професійного спорту і самбо зокрема.
Завантаження
Дані завантаження ще не доступні.
Посилання
Morente-Sanchez, J., & Zabala, M. (2013). Doping in sport: a review of elite athletes’ attitudes, beliefs, and knowledge. Sports Medicine, 43(6), 395-411. https://doi.org/10.1007/s40279-013-0037-x
Wagner, U., & Petersen, K. (2014). The IOC and the doping issue: an institutional discursive approach to organizational identity construction. Sport management review, 17(2), 160-173. https://doi.org/ 10.1016/j.smr.2013.05.001
Geeraets Vincent (2018). Ideology, Doping and the Spirit of Sport. Sport, Ethics and Philosoph, 12(3), 255-271.
https://doi.org/ 10.1080/17511321.2017.1351483
FIAS (2018). Obtained provisional recognition of the International Olympic Committee [online]. Available at: https://sambo.sport/en/news/fias-poluchila-vremennoe-priznanie-mezhdunarodnogo-olimpiyskogo-komiteta/
Barabanova, V.B. (2010). Doping in sport as a social problem. Advances in current natural sciences, 11, 176-178.
Platonov, V.N. (2016). Doping in olympic sport: signs of the crisis and ways to overcome it. Pedagogics, psychology, medical-biological problems of physical training and sports, 6, 53-86. https://doi:10.15561/18189172.2016.0608
Halabchi, F. (2009). Doping in Combat Sports, [In:] Combat Sports Medicine, 1st edition, 1-18. https://doi.org/10.1007/978-1-84800-354-5_4
Mottram, D.R. (2018). The evolution of doping and anti-doping in sport [In:] Drugs in sport, London: Routledge, 43-60. https://doi.org/10.4324/9781315222790-2
WADA (2010). A brief history of anti-doping. [online].. Available at: http://www.wadaama.org/en/About-WADA/History/A-Brief-History-of-Anti-Doping/
WADA (2015). World Anti-doping Code. Montreal: World Anti-Doping Agency.
Bloodworth, A.J., Petróczi, A.A., Bailey, R.R., Pearce, G.G., & McNamee, M.J. (2012). Doping and supplementation: The attitudes of talented young athletes. Scandinavian Journal of Medicine & Science in Sports, 22(2), 293-301. https://doi.org/10.1111/j.1600-0838.2010.01239.x
Backhouse, S.H., & McKenna, J. (2011). Doping in sport: a review of medical practitioners’ knowledge, attitudes and beliefs. Int J Drug Policy, 22(3),198-202. https://doi.org/ 10.1016/j.drugpo.2011.03.002.19
Oliynyk, Yu. O., Mytskan, B.M., & Soldatenkov, P.M. (2014). Anti-doping education in the system of training future specialists in physical education and sports in Ukraine and Russia. Bulletin of the Precarpathian University. Physical Education, 19, 56-64.
Van Bottenburg Maarten, Geeraert Arnout, & de Hon Olivier (2021). The World Anti-Doping Agency: Guardian of Elite Sport’s Credibility, Guardians of Public Value, 185-210. https://doi.org/10.1007/978-3-030-51701-4_8
Johnson, M.B. (2012). A systemic social-cognitive perspective on doping. Psychol Sport Exerc., 3(13), 317-323.
Ivanova, V., Miller, J.H., Rabin, O., Squirrell, A., & Westwood, S. (2012). Harmonization of anti-doping rules in a global context (World Anti-Doping Agency-laboratory accreditation perspective). Bioanalysis, 4(13), 1603-1611. https://doi.org/10.4155/bio.12.152
Faria, M. (2018). The glittering darkness of fraud and corruption of sports. International Journal of Physical Education, Sports and Health, 5(3),160-170.
McNamee Michael, J. (2012). The spirit of sport and the medicalisation of anti-doping: Empirical and normative ethics. Asian Bioethics Review, 4(4), 374-392. https://doi.org/10.4324/9781003075004-22
Coleman, J.E., & Levine, J.M. (2011). The burden of proof in endogenous substance cases: A masking agent for junk science, [in:] M.McNamee, V. Moller [ed.]. Doping and anti-doping policy in sport, London: Routledge, 27-49.
Loland Sigmund, & Hoppeler Hans (2012). Justifying anti-doping: The fair opportunity principle and the biology of performance enhancement. European Journal of Sport Science, 12(4), 347-353. https://doi.org/ 10.1080/17461391.2011.566374
Petróczi, A., Norman, P., Brueckner, S. (2017). Can We Better Integrate the Role of Anti-Doping in Sports and Society? A Psychological Approach to Contemporary Value-Based Prevention. Med Sport Sci., 62, 160-176. https://doi.org/ 10.1159/000460726
Drozd, М., & Drozd, S. (1998). W sprawie dopingu [About doping]. Przcglad Naukowy Instytutu Wychowania Fizycznego і Zdrowotnego WSP, Rzeszow, 2(2), 51-55.
Kornbeck, J. (2013). The naked spirit of sport: A framework for revisiting the system of bans and justifications in the World Anti-Doping Code. Sport, Ethics and Philosophy, 7(3), 313-330. https://doi.org/10.1080/17511321.2013.831115
Thomas, L. (2016). Drug testing in the NFL: efficacy or hypocrisy? [online]., Available at: http://analyteguru.com/drug-testing-in-the-nfl-efficacy-or-hypocrisy/
Motoarca, I.R. (2015). Kinds of fair play and regulation enforcement: Toward a better sports ethic. Journal of the Philosophy of Sport, 42(1), 121-136. https://doi.org/10.1080/00948705.2014.911100
Wagner, U., & Petersen, K. (2014). The IOC and the doping issue: an institutional discursive approach to organizational identity construction. Sport management review, 17(2), 160-173. https://doi.org/ 10.1016/j.smr.2013.05.001
Geeraets Vincent (2018). Ideology, Doping and the Spirit of Sport. Sport, Ethics and Philosoph, 12(3), 255-271.
https://doi.org/ 10.1080/17511321.2017.1351483
FIAS (2018). Obtained provisional recognition of the International Olympic Committee [online]. Available at: https://sambo.sport/en/news/fias-poluchila-vremennoe-priznanie-mezhdunarodnogo-olimpiyskogo-komiteta/
Barabanova, V.B. (2010). Doping in sport as a social problem. Advances in current natural sciences, 11, 176-178.
Platonov, V.N. (2016). Doping in olympic sport: signs of the crisis and ways to overcome it. Pedagogics, psychology, medical-biological problems of physical training and sports, 6, 53-86. https://doi:10.15561/18189172.2016.0608
Halabchi, F. (2009). Doping in Combat Sports, [In:] Combat Sports Medicine, 1st edition, 1-18. https://doi.org/10.1007/978-1-84800-354-5_4
Mottram, D.R. (2018). The evolution of doping and anti-doping in sport [In:] Drugs in sport, London: Routledge, 43-60. https://doi.org/10.4324/9781315222790-2
WADA (2010). A brief history of anti-doping. [online].. Available at: http://www.wadaama.org/en/About-WADA/History/A-Brief-History-of-Anti-Doping/
WADA (2015). World Anti-doping Code. Montreal: World Anti-Doping Agency.
Bloodworth, A.J., Petróczi, A.A., Bailey, R.R., Pearce, G.G., & McNamee, M.J. (2012). Doping and supplementation: The attitudes of talented young athletes. Scandinavian Journal of Medicine & Science in Sports, 22(2), 293-301. https://doi.org/10.1111/j.1600-0838.2010.01239.x
Backhouse, S.H., & McKenna, J. (2011). Doping in sport: a review of medical practitioners’ knowledge, attitudes and beliefs. Int J Drug Policy, 22(3),198-202. https://doi.org/ 10.1016/j.drugpo.2011.03.002.19
Oliynyk, Yu. O., Mytskan, B.M., & Soldatenkov, P.M. (2014). Anti-doping education in the system of training future specialists in physical education and sports in Ukraine and Russia. Bulletin of the Precarpathian University. Physical Education, 19, 56-64.
Van Bottenburg Maarten, Geeraert Arnout, & de Hon Olivier (2021). The World Anti-Doping Agency: Guardian of Elite Sport’s Credibility, Guardians of Public Value, 185-210. https://doi.org/10.1007/978-3-030-51701-4_8
Johnson, M.B. (2012). A systemic social-cognitive perspective on doping. Psychol Sport Exerc., 3(13), 317-323.
Ivanova, V., Miller, J.H., Rabin, O., Squirrell, A., & Westwood, S. (2012). Harmonization of anti-doping rules in a global context (World Anti-Doping Agency-laboratory accreditation perspective). Bioanalysis, 4(13), 1603-1611. https://doi.org/10.4155/bio.12.152
Faria, M. (2018). The glittering darkness of fraud and corruption of sports. International Journal of Physical Education, Sports and Health, 5(3),160-170.
McNamee Michael, J. (2012). The spirit of sport and the medicalisation of anti-doping: Empirical and normative ethics. Asian Bioethics Review, 4(4), 374-392. https://doi.org/10.4324/9781003075004-22
Coleman, J.E., & Levine, J.M. (2011). The burden of proof in endogenous substance cases: A masking agent for junk science, [in:] M.McNamee, V. Moller [ed.]. Doping and anti-doping policy in sport, London: Routledge, 27-49.
Loland Sigmund, & Hoppeler Hans (2012). Justifying anti-doping: The fair opportunity principle and the biology of performance enhancement. European Journal of Sport Science, 12(4), 347-353. https://doi.org/ 10.1080/17461391.2011.566374
Petróczi, A., Norman, P., Brueckner, S. (2017). Can We Better Integrate the Role of Anti-Doping in Sports and Society? A Psychological Approach to Contemporary Value-Based Prevention. Med Sport Sci., 62, 160-176. https://doi.org/ 10.1159/000460726
Drozd, М., & Drozd, S. (1998). W sprawie dopingu [About doping]. Przcglad Naukowy Instytutu Wychowania Fizycznego і Zdrowotnego WSP, Rzeszow, 2(2), 51-55.
Kornbeck, J. (2013). The naked spirit of sport: A framework for revisiting the system of bans and justifications in the World Anti-Doping Code. Sport, Ethics and Philosophy, 7(3), 313-330. https://doi.org/10.1080/17511321.2013.831115
Thomas, L. (2016). Drug testing in the NFL: efficacy or hypocrisy? [online]., Available at: http://analyteguru.com/drug-testing-in-the-nfl-efficacy-or-hypocrisy/
Motoarca, I.R. (2015). Kinds of fair play and regulation enforcement: Toward a better sports ethic. Journal of the Philosophy of Sport, 42(1), 121-136. https://doi.org/10.1080/00948705.2014.911100
Downloads
Опубліковано
2022-06-25
Як цитувати
Mytskan, B., Mytskan, T., Oliinyk, Y., Korobeynikov, G., Cynarski, W., Zaborniak, S., & Gutiérrez-García, C. (2022). Бойові мистецтва та допінг (на прикладі самбо). Теорія та методика фізичного виховання, 22(2), 276–281. https://doi.org/10.17309/tmfv.2022.2.19
Номер
Розділ
Оригінальні наукові статті
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
