Вплив тренування з бігу з перешкодами за допомогою віртуальних медіа на вміння дриблінгу у футзалісток під час пандемії Covid-19
DOI:
https://doi.org/10.17309/tmfv.2021.4.02Ключові слова:
футзал, дриблінг, Covid-19, віртуальний ZoomАнотація
Мета дослідження – дослідити вплив тренування з бігу з перешкодами за допомогою віртуальних медіа на здатність дриблінгу у футзалісток секції жіночого футзалу відділу студентської діяльності (UKM) під час пандемії Covid-19.
Матеріали та методи. У дослідженні використовувався передекспериментальний метод з кількісним описовим підходом за планом попереднього та підсумкового тестування однієї групи. Учасниками дослідження стали 30 студенток, які займаються у секції жіночого футзалу відділу студентської діяльності (UKM) Університету Сур'яканчана. Ці футзалістки є спортсменами-аматорами університетської команди з підготовкою нижче професійного рівня Індонезійської футзальної ліги.
Результати. За даними дослідження, середнє значення до тренування з бігу з перешкодами становило 10,840 секунд, а після – 9,600 секунд, тобто відбулося зменшення часу, або, іншими словами, вміння дриблінгу у футзалісток підвищилося. Результат тесту показав, що значення результатів інтервального тренування до і після проведення становило 0,859.
Висновки. Пропонується подальше дослідження використання різних видів медіа для покращення навичок дриблінгу у футзалістів під час пандемії Covid-19.
Завантаження
Дані завантаження ще не доступні.
Посилання
Nogueira, F. C. d. A., de Freitas, V. H., Nogueira, R. A., Miloski, B., Werneck, F. Z., & Bara-Filho, M. G. (2018). Mejora del rendimiento físico, perfil hormonal, balance estrés-recuperación y aumento del daño muscular basado en la planificación específica de pretemporada en el fútbol sala. Revista Andaluza de Medicina Del Deporte, 11(2), 63-68. https://doi.org/10.1016/j.ramd.2015.11.008
Varkiani, M. E., Alizadeh, M. H., & Pourkazemi, L. (2013). The Epidemiology of Futsal Injuries Via Sport Medicine Federation Injury Surveillance System of Iran in 2010. Procedia – Social and Behavioral Sciences, 82, 946-951. https://doi.org/10.1016/j.sbspro.2013.08.001
Pelana, R., Taufik, M. S., & Setiakarnawijaya, Y. (2020). Futsal Training Model with Futsal Measurement Tests for College Student-Athletes. Talent Development & Excellence, 12(1), 4398-4410. http://iratde.com/index.php/jtde
Barcelos, R. P., Tocchetto, G. L., Lima, F. D., Stefanello, S. T., Rodrigues, H. F. M., Sangoi, M. B., Moresco, R. N., Royes, L. F. F., Soares, F. A. A., & Bresciani, G. (2017). Functional and biochemical adaptations of elite level futsal players from Brazil along a training season. Medicina (Lithuania), 53(4), 285-293. https://doi.org/10.1016/j.medici.2017.08.001
Matzenbacher, F., Pasquarelli, B. N., Rabelo, F. N., & Stanganelli, L. C. R. (2014). Physiological demands of futsal competition. Physical and physiological characteristics of professional players. Revista Andaluza de Medicina Del Deporte, 7(3), 122-131. https://doi.org/10.1016/S1888-7546(14)70074-7
Rezaimanesh, D., Amiri-Farsani, P., & Saidian, S. (2011). The effect of a 4 week plyometric training period on lower body muscle EMG changes in futsal players. Procedia - Social and Behavioral Sciences, 15, 3138-3142. https://doi.org/10.1016/j.sbspro.2011.04.260
Bompa, T., & Carrera, M. (2015). Conditioning Young Athletes.
Bompa, T. O., & Buzzichelli, C. A. (2019). Peridization: Theory and Methodology of Training. Journal of Chemical Information and Modeling, 53(9).
Pate, R. R., Brown, W. H., Pfeiffer, K. A., Howie, E. K., Saunders, R. P., Addy, C. L., & Dowda, M. (2016). An intervention to increase physical activity in children: A randomized controlled trial with 4-year-olds in preschools. American Journal of Preventive Medicine, 51(1), 12-22. https://doi.org/10.1016/j.amepre.2015.12.003
Kirkham-King, M., Brusseau, T. A., Hannon, J. C., Castelli, D. M., Hilton, K., & Burns, R. D. (2017). Elementary physical education: A focus on fitness activities and smaller class sizes are associated with higher levels of physical activity. Preventive Medicine Reports, 8(May), 135-139. https://doi.org/10.1016/j.pmedr.2017.09.007
Osgerby, J. (2013). Students’ Perceptions of the Introduction of a Blended Learning Environment: An Exploratory Case Study. Accounting Education, 22(1), 85-99. https://doi.org/10.1080/09639284.2012.729341
Van der Graaf, J., Segers, E., & de Jong, T. (2020). Fostering integration of informational texts and virtual labs during inquiry-based learning. Contemporary Educational Psychology, 62(June), 101890. https://doi.org/10.1016/j.cedpsych.2020.101890
Bramantoro, T., Hariyani, N., Setyowati, D., Purwanto, B., Zulfiana, A. A., & Irmalia, W. R. (2020). The impact of oral health on physical fitness: A systematic review. Heliyon, 6(4). https://doi.org/10.1016/j.heliyon.2020.e03774
González-Ródenas, J., López-Bondia, I., Aranda-Malavés, R., Tudela Desantes, A., Sanz-Ramírez, E., & Aranda Malaves, R. (2019). Technical, tactical and spatial indicators related to goal scoring in European elite soccer. Journal of Human Sport and Exercise, 15(1), 186-201. https://doi.org/10.14198/jhse.2020.151.17
Tangkudung, J. W. (2018). Sport Psychometrics. Vol. 1.
Beltrão de Matos, J. A. (2008). Acceleration capacity in futsal and soccer players. Fitness & Performance Journal, 7(4), 224-228. https://doi.org/10.3900/fpj.7.4.224.e
Riemann, T., Kreß, A., Roth, L., Klipfel, S., Metternich, J., & Grell, P. (2020). Agile implementation of virtual reality in learning factories. Procedia Manufacturing, 45(2019), 1-6. https://doi.org/10.1016/j.promfg.2020.04.029
Hassenfeldt, C., Jacques, J., & Baggili, I. (2020). Exploring the Learning Efficacy of Digital Forensics Concepts and Bagging & Tagging of Digital Devices in Immersive Virtual Reality. Forensic Science International: Digital Investigation, 33, 301011. https://doi.org/10.1016/j.fsidi.2020.301011
O’Connor, M., Stowe, J., Potocnik, J., Giannotti, N., Murphy, S., & Rainford, L. (2020). 3D virtual reality simulation in radiography education: The students’ experience. Radiography, 27(1), 208–214. https://doi.org/10.1016/j.radi.2020.07.017
Pérez-Turpin, J. A., Gomis-Gomis, M. J., Pérez-Suárez, P., & Suárez-Llorca, C. (2019). Maxforce: The new option in strength, health levels and life expectancy measurement. Journal of Human Sport and Exercise, 14(4), 841-855. https://doi.org/10.14198/jhse.2019.144.13
Suwariana, I. P. A., Or, S. P. M., Kardiawan, I. K. H., & Pd, S. (2015). The Effect of Obstacle Run And Down The Line Drill Training on Agility in Football Extracurricular Participants at SMP Negeri 1 Blahbatuh TAHUN 2015. Jurnal Pendidikan Kepelatihan Olahraga Undiksha, 8(2), 2-3. https://doi.org/10.23887/jjpko.v8i2.7761
Ismail, S. I., Sulaiman, N., & Adnan, R. (2016). The Most Utilized Rotation and Translation Movement while in Ball-Possession among Futsal Players. Procedia Engineering, 147, 116-121. https://doi.org/10.1016/j.proeng.2016.06.199
Varkiani, M. E., Alizadeh, M. H., & Pourkazemi, L. (2013). The Epidemiology of Futsal Injuries Via Sport Medicine Federation Injury Surveillance System of Iran in 2010. Procedia – Social and Behavioral Sciences, 82, 946-951. https://doi.org/10.1016/j.sbspro.2013.08.001
Pelana, R., Taufik, M. S., & Setiakarnawijaya, Y. (2020). Futsal Training Model with Futsal Measurement Tests for College Student-Athletes. Talent Development & Excellence, 12(1), 4398-4410. http://iratde.com/index.php/jtde
Barcelos, R. P., Tocchetto, G. L., Lima, F. D., Stefanello, S. T., Rodrigues, H. F. M., Sangoi, M. B., Moresco, R. N., Royes, L. F. F., Soares, F. A. A., & Bresciani, G. (2017). Functional and biochemical adaptations of elite level futsal players from Brazil along a training season. Medicina (Lithuania), 53(4), 285-293. https://doi.org/10.1016/j.medici.2017.08.001
Matzenbacher, F., Pasquarelli, B. N., Rabelo, F. N., & Stanganelli, L. C. R. (2014). Physiological demands of futsal competition. Physical and physiological characteristics of professional players. Revista Andaluza de Medicina Del Deporte, 7(3), 122-131. https://doi.org/10.1016/S1888-7546(14)70074-7
Rezaimanesh, D., Amiri-Farsani, P., & Saidian, S. (2011). The effect of a 4 week plyometric training period on lower body muscle EMG changes in futsal players. Procedia - Social and Behavioral Sciences, 15, 3138-3142. https://doi.org/10.1016/j.sbspro.2011.04.260
Bompa, T., & Carrera, M. (2015). Conditioning Young Athletes.
Bompa, T. O., & Buzzichelli, C. A. (2019). Peridization: Theory and Methodology of Training. Journal of Chemical Information and Modeling, 53(9).
Pate, R. R., Brown, W. H., Pfeiffer, K. A., Howie, E. K., Saunders, R. P., Addy, C. L., & Dowda, M. (2016). An intervention to increase physical activity in children: A randomized controlled trial with 4-year-olds in preschools. American Journal of Preventive Medicine, 51(1), 12-22. https://doi.org/10.1016/j.amepre.2015.12.003
Kirkham-King, M., Brusseau, T. A., Hannon, J. C., Castelli, D. M., Hilton, K., & Burns, R. D. (2017). Elementary physical education: A focus on fitness activities and smaller class sizes are associated with higher levels of physical activity. Preventive Medicine Reports, 8(May), 135-139. https://doi.org/10.1016/j.pmedr.2017.09.007
Osgerby, J. (2013). Students’ Perceptions of the Introduction of a Blended Learning Environment: An Exploratory Case Study. Accounting Education, 22(1), 85-99. https://doi.org/10.1080/09639284.2012.729341
Van der Graaf, J., Segers, E., & de Jong, T. (2020). Fostering integration of informational texts and virtual labs during inquiry-based learning. Contemporary Educational Psychology, 62(June), 101890. https://doi.org/10.1016/j.cedpsych.2020.101890
Bramantoro, T., Hariyani, N., Setyowati, D., Purwanto, B., Zulfiana, A. A., & Irmalia, W. R. (2020). The impact of oral health on physical fitness: A systematic review. Heliyon, 6(4). https://doi.org/10.1016/j.heliyon.2020.e03774
González-Ródenas, J., López-Bondia, I., Aranda-Malavés, R., Tudela Desantes, A., Sanz-Ramírez, E., & Aranda Malaves, R. (2019). Technical, tactical and spatial indicators related to goal scoring in European elite soccer. Journal of Human Sport and Exercise, 15(1), 186-201. https://doi.org/10.14198/jhse.2020.151.17
Tangkudung, J. W. (2018). Sport Psychometrics. Vol. 1.
Beltrão de Matos, J. A. (2008). Acceleration capacity in futsal and soccer players. Fitness & Performance Journal, 7(4), 224-228. https://doi.org/10.3900/fpj.7.4.224.e
Riemann, T., Kreß, A., Roth, L., Klipfel, S., Metternich, J., & Grell, P. (2020). Agile implementation of virtual reality in learning factories. Procedia Manufacturing, 45(2019), 1-6. https://doi.org/10.1016/j.promfg.2020.04.029
Hassenfeldt, C., Jacques, J., & Baggili, I. (2020). Exploring the Learning Efficacy of Digital Forensics Concepts and Bagging & Tagging of Digital Devices in Immersive Virtual Reality. Forensic Science International: Digital Investigation, 33, 301011. https://doi.org/10.1016/j.fsidi.2020.301011
O’Connor, M., Stowe, J., Potocnik, J., Giannotti, N., Murphy, S., & Rainford, L. (2020). 3D virtual reality simulation in radiography education: The students’ experience. Radiography, 27(1), 208–214. https://doi.org/10.1016/j.radi.2020.07.017
Pérez-Turpin, J. A., Gomis-Gomis, M. J., Pérez-Suárez, P., & Suárez-Llorca, C. (2019). Maxforce: The new option in strength, health levels and life expectancy measurement. Journal of Human Sport and Exercise, 14(4), 841-855. https://doi.org/10.14198/jhse.2019.144.13
Suwariana, I. P. A., Or, S. P. M., Kardiawan, I. K. H., & Pd, S. (2015). The Effect of Obstacle Run And Down The Line Drill Training on Agility in Football Extracurricular Participants at SMP Negeri 1 Blahbatuh TAHUN 2015. Jurnal Pendidikan Kepelatihan Olahraga Undiksha, 8(2), 2-3. https://doi.org/10.23887/jjpko.v8i2.7761
Ismail, S. I., Sulaiman, N., & Adnan, R. (2016). The Most Utilized Rotation and Translation Movement while in Ball-Possession among Futsal Players. Procedia Engineering, 147, 116-121. https://doi.org/10.1016/j.proeng.2016.06.199
Downloads
Опубліковано
2021-12-25
Як цитувати
Syamsul Taufik, M., Solahuddin, S., Pratama, R. R., Iskandar, T., & Ridlo, A. F. (2021). Вплив тренування з бігу з перешкодами за допомогою віртуальних медіа на вміння дриблінгу у футзалісток під час пандемії Covid-19. Теорія та методика фізичного виховання, 21(4), 299–303. https://doi.org/10.17309/tmfv.2021.4.02
Номер
Розділ
Оригінальні наукові статті
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
