Глобальна комунікативна компетентність: основа розвитку міжкультурних навичок у студентів галузі спорту і туризму
DOI:
https://doi.org/10.17309/tmfv.2020.2.03Ключові слова:
глобальна комунікативна компетентність, міжкультурна позиція та цінності, сприйняття, продукуванняАнотація
Мета дослідження – вивчення глобальної комунікативної компетентності як важливої навички у професійному розвитку студентів, які здобувають вищу освіту в галузі спорту та туризму.
Матеріали та методи. Якісні методи, що застосовуються в дослідженні, включають теоретичний аналіз наукових джерел, синтез та моделювання, педагогічне спостереження та оцінку навчальних дій студентів. Кількісний аналіз передбачає опитування та обробку даних, зокрема тесту на з’ясування міжкультурної компетенції студентів, проведеного серед 352 студентів НУФВСУ та НУХТ, Київ.
Результати. Проведене дослідження глобальної комунікативної компетентності студентів першого та п’ятого курсу університетів спортивного та туристичного профілів показує чіткий взаємозв’язок між рівнем освіти студентів та набутою глобальною комунікативною обізнаністю, представленою комунікативними навичками критичного мислення та співпраці. Аналіз статистичних даних довів, що поряд з покращенням самосвідомості вивчення професійно-орієнтованих дисциплін більш ніж удвічі збільшує глобальну комунікативну компетентність студентів протягом п’яти навчальних років. Окрім кількісного вдосконалення, покращується якість міжкультурної комунікації, оскільки набуваються основні професійні навички у сфері майбутнього працевлаштування студентів. Професійна спрямованість глобальної комунікативної компетенції охоплює спортивну та медичну направленість вищої освіти серед студентів НУФВСУ та фокусується на міжкультурних засадах туризму та готельно-ресторанного бізнесу для студентів НУХТ.
Висновки. Результати дослідження довели, що сучасні студенти університетів, які здобувають вищу освіту у галузі спорту та туризму, сприймають культурно пов’язану інформацію під час відвідування он-лайн та офлайн-академічних курсів та участі у різних мультикультурних заходах в університетах та поза ними. Таким чином, вони розвивають свою самосвідомість, визнаючи цінність етнічної різноманітності. Встановлені цінності переходять на рівень продукування та призводять до реалізації культурно усвідомленої професійної поведінки, представленої високим рівнем здатності до самооцінки та переконання, спрямованих на ефективний, але толерантний спосіб вирішення проблем та спільну відповідальність.
Завантаження
Посилання
Bender, C., Wright, D., & Lopatto, D. (2009). Students’ Self-Reported Changes in Intercultural Knowledge and Competence Associated with Three Undergraduate Science Experiences. Frontiers: The Interdisciplinary Journal of Study Abroad, XVIII (Fall), 307-322. Retrieved from http://www.frontiersjournal.com/documents/FrontiersXVIII-Fall09-Bender-Wright-Lopatto.pdf
Berardo, K. & Deardorff D. (2012). Building Cultural Competence: Innovative Models and Activities. Stylus, Sterling, VA.
Bertelsen, O. W., & Bodker, S. (2003). Chapter 11: Activity Theory (PDF). In Carroll, J.M. (ed.). HCI Models, Theories, and Frameworks: Toward an Interdisciplinary Science, 291-324.
Blynova, O. Ye., Holovkova, L. S., & Sheviakov, O. V. (2018). Philosophical and sociocultural dimensions of personality psychological security. Anthropological Measurements of Philosophical Research, 14, 73-83.
https://doi.org/10.15802/ampr.v0i14.150750
Boix Mansilla, V. (2016). How to be a global thinker. Educational Leadership, 74/4, 10-16.
Deardorff, D. (2006). Identification and Assessment of Intercultural Competence as a Student Outcome of Internationalization. Journal of Studies in International Education, 10(3), 241-366.
https://doi.org/10.1177/1028315306287002
Dennis, J. P., & Vander Wal, J. S. (2010). The Cognitive Flexibility Inventory: Instrument development and estimates of reliability and validity. Cognitive Therapy and Research, 34, 241-253.
https://doi.org/10.1007/s10608-009-9276-4
Doscher, S. P. (2012). The development of rubrics to measure undergraduate students’ global awareness and global perspective: a validity study”. Doctoral Dissertation, Florida International University.
Edwards, L., Bryant, A., Keegan, R., Morgan, K., & Jones, A. (2017). Definitions, foundations and associations of physical literacy: A systematic review. Sports Medicine, 47(1), 113-126. https://doi.org/10.1007/s40279-0160560-7
Fantini, A.E. (2009). Assessing Intercultural Competence: Issues and Tools. In D. Deardorff (Ed.), The Sage Handbook of Intercultural Competence (456-476). Thousand Oaks, CA: Sage.
Fritz, W., Mollenberg, A. & Chen, G. M. (2002). Measuring intercultural sensitivity in different cultural contexts. Intercultural Communication Studies, 11(2), 165-176.
Fry, M. D., Guivernau, M., Kim, M., Newton, M., Gano-Overway, L. A., & Magyar, T. M. (2012). Youth Perceptions of a Caring Climate, Emotional Regulation, and Psychological Well-being. Sport, Exercise, and Performance Psychology, 1(1), 44-57. https://doi.org/10.1037/a0025454
Garrett A. Stone, Lauren N. Duffy, Harrison P. Pinckney & R. Templeton-Bradley (2017). Teaching for critical thinking: preparing hospitality and tourism students for careers in the twenty-first century. Journal of Teaching in Travel & Tourism,17(2), 67-84. https://doi.org/10.1080/15313220.2017.1279036
Gay, G. (2015). Teaching to and through cultural diversity. Curriculum Inquiry, 43(1), 48-70.
https://doi.org/10.1111/curi.12002
Hadis, B. F. (2005). Gauging the impact of study abroad: how to overcome the limitations of a single-cell design. Assessment & Evaluation in Higher Education, 30(1), 3-19. https://doi.org/10.1080/0260293042003243869
Hakman, A., Medved, A., Moseychuk, Y., & Muzhychok, V. (2017). Analysis of Features of Motivational Priorities to Recreation and Recreational Activities of Different Groups of People. Physical Education, Sport and Health Culture in Modern Society, (2(38), 85-90. https://doi.org/10.29038/2220-7481-2017-02-85-90 (in Ukrainian)
Hoff, H. (2014). A critical discussion of Byram’s model of intercultural communicative competence in the light of Bildung theories. Intercultural Education, 25(6), 508-517. https://doi.org/10.1080/14675986.2014.992112
Karaman, A. C. and Tochon F. V. (2007). International student teaching in world language education: Critical criteria for global teacherhood. Critical Inquiry in Language Studies, 4(2-3), 237-264. https://doi.org/10.1080/15427580701389714
Laal, M. & Laal, A. & Aliramaei, A. (2014). Continuing Education; Lifelong Learning. Procedia - Social and Behavioral Sciences, 116, 4052-4056. https://doi.org/10.1016/j.sbspro.2014.01.889
Lázár, I. (ed.) (2012). Recognising Intercultural Competence: What Shows That I Am Interculturally Competent? Council of Europe, Strasbourg. http://www.coe.int/t/dg4/education/Pestalozzi/ home/What/ICCTool_en.asp
Mahon, J. A., & Cushner, K. (2014). Revising and updating the inventory of cross-cultural sensitivity. Intercultural Education, 25(6), 484-496. https://doi.org/10.1080/14675986.2014.990232
Morais, D. B., & Ogden, A. C. (2011). Initial Development and Validation of the Global Citizenship Scale. Journal of Studies in International Education, 15(5), 445-466. https://doi.org/10.1177/1028315310375308
OECD (2018). Preparing our Youth for an Inclusive and Sustainable World: The OECD PISA global competence framework. Retrieved from https://www.oecd.org/education/Global-competency-for-an-inclusive-world.pdf
Ritchhart, R., Church, M., & Morrison, K. (2011). Making Thinking Visible: How to Promote Engagement, Understanding, and Independence for All Learners. Jossey Bass, San Francisco, 320.
Siedentop, D., & Tannehill, D. (2000). Developing Teaching Skills in Physical Education (4th ed.). New York, NY: McGraw-Hill, 380.
UNESCO (2013). Intercultural Competences: Conceptual and Operational Framework. UNESCO, Paris. Retrieved from https://unesdoc.unesco.org/ark:/48223/pf0000219768
Whitehead, M. (2007). Physical literacy: Philosophical considerations in relation to developing a sense of self, universality, and propositional knowledge. Sport, Ethics and Philosophy, 1(3), 281-298. https://doi.org/10.1080/17511320701676916
Willingham, D. T. (2007). Critical thinking: Why is it so hard to teach? American Educator, 8-19.
Zuckerman, E. (2013). Rewire: Digital Cosmopolitans in the Age of Connection. W. W. Norton & Company.
Downloads
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
