Порівняльна характеристика техніки виконання стартів у спортивному плаванні та швидкісному плаванні в ластах
DOI:
https://doi.org/10.17309/tmfv.2019.4.01Ключові слова:
спортивне плавання, плавання в біластах, плавання в моноластахАнотація
Мета дослідження – визначення часових характеристик виконання фаз старту: «стрибок» та «політ» під час старту плавцями високої кваліфікації в спортивному плаванні та швидкісному плаванні в ластах зі стартової тумби.
Матеріали і методи. У педагогічному дослідженні прийняли участь 8 спортсменок спортивного плавання, 7 – плавання в біластах, 4 – плавання в моноластах. Плавці були високої кваліфікації: серед них три майстри спорту міжнародного класу, тринадцять майстрів спорту України та три кандидати в майстри спорту. У дослідженні реєструвалися наступні показники: час рухової реакції, горизонтальна швидкість польоту (на різних ділянках); прискорення в польоті (на різних ділянках).
Результати. Різниця в горизонтальній швидкості на першій ділянці статистично не достовірна (p > 0,05). Спортсменки плавання в біластах показують більш високу швидкість на ділянках 2 та 4, на ділянці 3 вищу швидкість показують спортсменки плавання в моноластах (p < 0,001). Спортсменки плавання в біластах показують більш високі результати у прискорення в польоті на 1, 2 та 4 ділянках, на ділянці 3 більше прискорення показують спортсменки плавання в моноластах (p < 0,001).
Висновки. Головними критеріями для проведення порівняльної характеристики техніки виконання стартів доцільно використовувати такі показники, як час рухової реакції, горизонтальна швидкість польоту, прискорення в польоті, показники траєкторії польоту. Визначено, що час рухової реакції в спортивному плаванні є найменший, а при плаванні в моноластах – найбільший. Найбільшу горизонтальну швидкість польоту спортсменки показують на 3 ділянці, найбільше прискорення на ділянці 2. Спортсменки плавання в моноластах показують найбільше прискорення на ділянці 3. Для вибору найбільш раціональної техніки виконання старту у плаванні в ластах може бути використана друга дискримінантна функція з акцентом на найбільш інформативні змінні.
Завантаження
Посилання
Fischer, S., & Kibele, A. (2016). The biomechanical structure of swim start performance. Sports biomechanics, 15(4), 397-408. https://doi.org/10.1080/14763141.2016.1171893
Loturco I., Barbosa A., Nocentini R., Pereira L., Kobal R., Kitamura K., Abad C., Figueiredo P., Nakamura F. (2016) A correlational analysis of tethered swimming, swim sprint performance and dry-land power assessments. International Journal of Sports Medicine 37(3), 211-218. https://doi.org/10.1055/s-0035-1559694
Ruschel, C., Araujo, L. G., Pereira, S. M., & Roesler, H. (2007, December). Kinematical analysis of the swimming start: block, flight and underwater phases. In ISBS-Conference Proceedings Archive (Vol. 1, No. 1). https://ojs.ub.uni-konstanz.de/cpa/article/viewFile/491/430
Tor, E., Pease, D. L., & Ball, K. A. (2015). Key parameters of the swimming start and their relationship to start performance. Journal of sports sciences, 33(13), 1313-1321. https://doi.org/10.1080/02640414.2014.990486
Vantorre, J., Chollet, D., & Seifert, L. (2014). Biomechanical analysis of the swim-start: a review. Journal of sports science & medicine, 13(2), 223-231.
Vikulov, A.D. (2003). Plavanie: Uchebnoe posobie dlia vyssh. uch. zavedenii. M.: Vlados-Press, 386. (in Russian)
Ganchar, I. L. (2006). Metodika prepodavaniia plavaniia: tekhnologiia obucheniia i sovershenstvovaniia. Ch. II: Uchebnik. Odessa: Druk, 216.
Zhukov, R. S., Dmitriev, D. M., & Volkov, A. N. (2008). Biomekhanicheskii analiz startovogo pryzhka v plavanii volnym stilem s ispolzovaniem effekta kavitatcii. Vestnik Kemerovskogo gosudarstvennogo universiteta, (2). (in Russian)
Zanin, V.Iu., Maliuzenko, N.N., & Chebykin, O.V. (1997) Snariazhenie podvodnogo plovtca. Izdanie 2-e, dopolnennoe i pererabotannoe. SPb.: Maket, 180. (in Russian)
Kaunsilmen, Dzh. (1982). Sportivnoe plavanie. M.: Fizkultura i sport, 208.
Keller, V. S. (1987). Teoriia sporta: Sistema sportivnykh sorevnovanii i sorevnovatelnaia deiatelnost sportsmena. K.: Vishcha shkola, 68. (in Russian)
Parfenov, V. A., Parfenova, L. V., & Parfenov, A. V. (1990). Komponenty sorevnovatelnoi deiatelnosti plovtcov vysokogo klassa: Posobie dlia trenerov i sportsmenov. Kiev, 1990, 176. (in Russian)
Liashenko, A.M., Dielova, I.O., Kozina, Zh.L., Dielova, K.O., & Dudnyk, O. K. (2013). Plavannia. Navchalnyi posibnyk dlia zahalnoosvitnikh navchalnykh zakladiv. Kharkiv:. TOChKA, 292. (in Ukrainian)
Platonov, V. N. (2000). Plavanie. Uchebnik dlia studentov vysshikh uchebnykh zavedenii. K.: Olimpiiskaia literatura. (in Russian)
Potapov, A., Tikhonov, A., & Chernetc, M. (2001). Uvelichenie skorostei v podvodnom sporte. Sportsmen-podvodnik, 65. M.: DOSAAF. (in Russian)
Chernov, V. N. (2007). Novaia tekhnika vypolneniia startov i povorotov v sportivnom plavanii. Pedagogika, psikhologiia i mediko-biologicheskie problemy fizicheskogo vospitaniia i sporta, (1). https://cyberleninka.ru/article/n/novaya-tehnika-vypolneniya-startov-i-povorotov-v-sportivnom-plavanii (in Russian)
Downloads
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
