Аналіз рукопашного бою, сучасний стан, перспективи розвитку

Yu. Radchenko; H. Korobeinykov; A. Chernozub; H. Danko; L. Korobeinykova

doi:10.17309/tmfv.2018.1.03

Автор(и)

Yu. Radchenko Чорноморський державний університет імені П. Могили, УКРАЇНА https://orcid.org/0000-0002-8819-3104
H. Korobeinykov Національний університет фізичного виховання і спорту України, УКРАЇНА https://orcid.org/0000-0002-1097-4787
A. Chernozub Чорноморський державний університет імені П. Могили, УКРАЇНА http://orcid.org/0000-0001-6293-8422
H. Danko Национальний університет фізичного виховання і спорту України, УКРАЇНА https://orcid.org/0000-0001-9573-6181
L. Korobeinykova Национальний університет фізичного виховання і спорту України, УКРАЇНА https://orcid.org/0000-0001-8648-316X

DOI:

https://doi.org/10.17309/tmfv.2018.1.03

Ключові слова:

єдиноборства; бойова підготовка; підготовленість; правила змагань

Анотація

Мета дослідження: дослідити сучасний стан та визначити перспективи розвитку рукопашного бою.

Матеріали і методи. Досліджені документи організації та проведення змагань, якісний та кількісний склад учасників змагань, тренерів, суддів з рукопашного бою, що були проведені протягом 2014-2016 рр. Проведено аналіз змісту програм підготовки та правил змагань найбільш популярних єдиноборств, установчих документів громадських об’єднань, що займаються розвитком рукопашного бою, нормативних документів з питань фізичної підготовки правоохоронних органів, Збройних сил України та армій провідних країн світу.

Результати. Рукопашній бій тісно пов’язаний з вирішенням військових завдань, завдяки властивості адаптації до сучасних військових вимог, входить до програм військової підготовки різних правоохоронних органів, Збройних сил України та армій багатьох країн світу. Спортивний напрямок рукопашного бою є фундаментом формування та удосконалення професійно-прикладних навичок і має свої відмінності, а саме, наявність у програмі навчання та правилах змагань розділів бойового (прикладного) напрямку. Аналіз регламентних документів змагань різного рівня, які були проведені в Україні з рукопашного бою серед дорослих протягом 2014-2016 років, довів, що переважна більшість, 65% (від загальної кількості проведених змагань серед дорослих) це змагання серед працівників різних правоохоронних органів та військовослужбовців. Аналіз правил змагань дозволив нам виявити особливості організації та проведення змагань з цього виду спорту, а саме можливість проведення змагань з демонстрації володіння технікою, що застосовується в стандартних ситуаціях реального бою з противником зі зброєю та без зброї, що дає змогу контролювати рівень володіння прикладним розділом підготовки військовослужбовців та працівників правоохоронних органів.

Висновки. Сучасний рукопашний бій є унікальним видом спорту, який поєднує в собі спортивний та прикладний напрямки на сучасному етапі розвитку, дякуючи своїм особливостям є вагомою частиною бойової та професійної підготовки військовослужбовців та працівників правоохоронних органів.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Посилання

Ashkinazi, S.M., & Kochergin, A.N. (2008). Analiz effektivnosti razlichnykh takticheskikh variantov vedeniia rukopashnogo boia. Nauchno-teoreticheskii zhurnal «Uchenye zapiski», 3(37), 10–12.

Baka, M.M., & Korzh, V.P. (2004). Fizychne i viiskovo-patriotychne vykhovannia molodi: Navch.-metod. posibnyk. K. : PVA «Knyha pamiati Ukrainy», 464.

Bozhko, S.A., Kyrpenko, V.M., & Marakushyn, A.I. (2007). Otsinka efektyvnosti yakosti pidhotovky kursantiv z dystsypliny «Fizychne vykhovannia, spetsialna fizychna pidhotovka i sport». Pedahohika, psykholohiia ta medyko-biolohichni problemy fizychnoho vykhovannia i sportu, (11), 63–71.

Gorkin, A.P. (2002). Voennyi entciklopedicheskii slovar. M.: Bolshaia Rossiiskaia entciklopediia, Ripol Klassik, 1664.

Groshev, Iu. (1987). Boevaia podgotovka v sukhoputnykh voiskakh SShA. Zarubezhnoe voennoe obozrenie, (2), 23-28.

Dorofeev, V.A., & Nesterov, A.A. (1990). Sistema proverki i otcenki fizicheskoi podgotovki Vooruzhennykh Sil stran NATO. L. : VDKIFK, 1990. 54.

Isakov, M.A., Yakovlev, M.Yu., Khlopetskyi, O.O., & Vasyliv Yu.I. (2009). Analiz isnuiuchoi systemy analizu i uzahalnennia dosvidu pidhotovky viisk v obiednanykh zbroinykh sylakh NATO ta sukhoputnykh viisk zbroinykh syl Ukrainy. Zbirnyk naukovykh prats Kharkivskoho universytetu Povitrianykh Syl, (4), 150-156.

Kovalenko, T.G., Kaganov, R.V., & Machulin, P.P. (1998). Fizicheskaia podgotovka inostrannykh armii. Metodicheskie rekomendatcii, 36.

Marakushyn, A.I., Popov, F.I., & Kutsevol, R.V. (2011). Analiz dosvidu pidhotovky viiskovosluzhbovtsiv do rukopashnoho boiu v zarubizhnykh armiiakh. Pedahohika, psykholohiia ta medyko-biolohichni problemy fizychnoho vykhovannia i sportu, (5), 55-58.

Molokov, O.V. (2009). Shchodo udoskonalennia zmistu rukopashnoi pidhotovky v zbroinykh sylakh Ukrainy. Visnyk Natsionalnoi akademii oborony Ukrainy, (9), 39-47.

Nomerovskyi, S.V., Popadin, V.V., Bondarev, D.V., & Buren, N.V. (2010). Rukopashna pidhotovka yak pidsystema spetsialnoi fizychnoi pidhotovky viiskovosluzhbovtsiv Viiskovo-Morskykh Syl Zbroinykh Syl Ukrainy. Slobozhanskyi naukovo-sportyvnyi visnyk, (4), 169-172.

Popov, F.I., Varzhelenko, I.I., & Gorelov, A.A. (2009). Organizatciia i provedenie sostiazanii po rukopashnomu boiu sredi voennosluzhashchikh. Zdorovesberigaiushchie tekhnologii v VUZakh, V mezhdunarodnaia nauchnaia konferentciia, 38.

Hartvych, O.H., Horiaiev, O.M., Kapustin, M.P., & Radchenko, Yu.A. (2004). Pravyla zmahan z rukopashnoho boiu. K., 51.

Radchenko, Y. A. (2015). Specific features of competition functioning of martial arts elite sportsmen. Pedagogics, Psychology, Medical-Biological Problems Of Physical Training And Sports, 19(12), 91-95. https://doi.org/10.15561/18189172.2015.12014

Subot, A.I. (2001). Vyznachennia nadiinosti kontrolnykh vprav dlia perevirky fizychnoi pidhotovlenosti viiskovosluzhbovtsiv. Teoriia i metodyka fizychnoho vykhovannia i sportu, (1), 55-57.

Sukhotckii, V.I. (1982). Fizicheskaia podgotovka morskoi pekhoty SShA. L., 45.

Sukhorada, H.I., & Finohenov, Yu.S. (2012). Analiz dynamiky zmin zasobiv fizychnoi pidhotovky v kerivnykh dokumentakh u Zbroinykh Sylakh Ukrainy. Naukovyi chasopys Nats. pedah. un-tu imeni M. P. Drahomanova. K. : NPU imeni M. P. Drahomanova, 15(17), 111-118.

Hartvych, O.H., & Radchenko, Yu.A. (2005). Fizkulturno-ozdorovcha ta sportyvna diialnist z rukopashnoho boiu : Robocha prohr. K.: MAUP, 76.

Finogenov, Iu.S. (2003). Fizicheskaia podgotovka v vooruzhennykh silakh. Teoriia i metodika fizicheskogo vospitaniia: Uchebnik. Т. 2., 184-200.

Iakovlev, Ia.I. (2012). Istoriia vozniknoveniia iskusstva edinoborstva. Molodoi uchenyi, 5 (40), 583-584.

Ashkinazi, S., Jagiełło, W., Kalina, R.M., Novikov, S., & Stupnicki, R. (2005). The importance of hand-to-hand fights for determining psychomotor competence of antiterrorists. Arch Budo, 18-12.

Ashkinazi, S., Goverlov, A., Tsed, N., Utenko, V. Teaching hand-to-hand combat in the amies of North Korea, China and Israel. Russian martial art St. Peterburg, 4-5.

Combatives Hand to Hand Combat Manual (FM 21-150) (1992). Washington D.C., United States Department of the Army, 168.

Field Manual FM 7-22 Army Physical Readiness Training with Change (2013). United States Government US Army.
FM 21-75. Combat skills of the soldier (1983). Washington.

Graevenitz, G.G.-W. (1988). Ausbildung des americanischen Offizers. Beispiel: US Air Force Academy II Truppenpraxis, (1), 72-75.

Hand-To-Hand Combat FM 21-150 (1954). United States Department of the Army.

Joseph, E. (2015). Raycroft Mass Physical Training: For Use in the Army and the Reserve Officers Training Corps Forgotten Books. 308.

Wilhelm, R. (1951). Book of changes. London: Routledge & K. Paul.

Steven, H.B., Bruce, H. J., Julie, G., & Stephen, W. M. (2010). Prevention of Physical Training-Related Injuries Recommendations for the Military and Other Active Populations Based on Expedited Systematic Reviews. Am J Prev Med., 156-181.

Training Circular No / TC 3-22.20. (2010). Headquarters Department of the Army. Washington, DC. 26.