Інклюзивне тренування у фехтуванні як засіб зміни відношення до осіб з обмеженими можливостями

Анотація

Мета дослідження: розробка та удосконалення підготовки фехтувальників за допомогою інклюзивного тренування для підвищення спортивних результатів та формування позитивного відношення до осіб з обмеженими можливостями.

Методи. Три місяці проводились сумісні тренування між спортсменами-фехтувальниками спортивного клубу «Уніфехт» та фехтувальників на візках. Було проведено попереднє та заключне тестування спортсменів на мішені, на якій були змальовані цілі, визначалась кількість влучень. Також, тренером під час індивідуального уроку проводилось тестування для перевірки якості виконання спортсменом захисних та атакуючих прийомів. Проводилися попереднє та заключне анкетування для виявлення думки тренерів, викладачів кафедри фехтування, спортсменів-фехтувальників та спортсменів-фехтувальників на візках та студентів факультету фізичного виховання і спорту ХНПУ імені Г.С. Сковороди про стан відношення спортсменів обох категорій спорт та «Інваспорт» в Україні. В анкетуванні взяли участь 40 респондентів: студенти 3-го курсу (10 осіб), спортсмени-фехтувальники (10 осіб) ,викладачі кафедри фехтування (5 осіб), спортсмени-фехтувальники на візках (8 осіб), тренери з фехтування (5 осіб), тренери з фехтування на візках (2 особи).

Результати. Дослідження вказує, що в Україні, незважаючи на високі результати спортсменів з інвалідністю, існують проблеми, які впливають на бажання людей з особливими потребами займатися спортом, серед основних причин можна виділити низький рівень фінансового забезпечення та низька якість медичного обслуговування. За результатами дослідження  основним критерієм, стимулюючим людей з особливими потребами займатися фехтуванням на візках, респонденти відносять: самовираження і самореалізація (68%), можливість спілкування (21%), і матеріальне забезпечення (11%). Факторами незначного інтересу до занять фехтування на візках є, відсутня мотивація до занять людей з особливими потребами 26%; соціальна політика держави 23%; недосконалість матеріально-технічної бази в спеціалізованих закладах 20% респондентів. В той же час 60% опитаних людей без вад здоров’я, схильні до надання допомоги в проведенні різних спортивних заходів; 30% погодяться допомогти, якщо не будуть зайняті іншими справами (робота, навчання, особисті обставини). 

Результати проведеного анкетування та тестування технічних здібностей фехтувальників свідчать, що спільні тренування є ефективними для спортсменів обох категорій.