Роль фізичної активності, пошуку відчуттів та нудьги у формуванні стилів навчання підлітків
DOI:
https://doi.org/10.17309/tmfv.2025.5.11Ключові слова:
середня освіта, психологічні фактори, залученість до шкільного середовища, благополуччя учнів, індивідуальні відмінностіАнотація
Мета дослідження. Мета цього дослідження полягала у вивченні взаємозв’язку між фізичною активністю, схильністю до нудьги, пошуком відчуттів та стилями навчання серед учнів старших класів у Чеській Республіці.
Матеріали та методи. У дослідженні взяли участь 476 учнів віком 15–18 років (292 дівчини та 184 хлопці), які навчаються в загальноосвітніх та спортивних гімназіях. Для визначення рівня нудьги («Шкала схильності до нудьги»), пошуку відчуттів («Шкала пошуку відчуттів V»), стилів навчання («Тест на визначення стилів навчання») та рівнів фізичної активності («Міжнародний опитувальник фізичної активності») використовувалися стандартизовані інструменти. У дослідженні застосовувались непараметричні тести, кореляційний аналіз та регресійне моделювання.
Результати. Результати засвідчили, що учні старшого віку відзначали нижчий рівень фізичної активності, більшу схильність до нудьги та знижену внутрішню мотивацію. Хлопці в загальноосвітніх гімназіях продемонстрували вищий рівень фізичної активності та надання переваги тиші та рухливості під час навчання, але нижчу наполегливість у порівнянні зі своїми однолітками. Дівчата в загальноосвітніх гімназіях виявляли сильнішу схильність до пошуку нових сенсорних досвідів. Слабкі взаємозв’язки спостерігалися між пошуком відчуттів, наполегливістю та перевагами соціального навчання. Регресійні моделі помірно передбачали вік та стать учнів на основі психологічних та поведінкових змінних.
Висновки. Результати дослідження показали, що такі чинники, як вік, стать та фізична активність, суттєво впливають на навчальні уподобання та мотивацію підлітків. Впровадження диференційованих стратегій викладання та емпіричного навчання, заснованого на руховій активності, сприятиме підвищенню залученості, особливо в учнів, схильних до нудьги або пошуку відчуттів.
Завантаження
Посилання
Furlong, M., Smith, D., Springer, T., & Dowdy, E. (2021). Bored with school! Bored with life? Well-being characteristics associated with a school boredom mindset. Journal of Positive School Psychology, 5, 42-64. https://doi.org/10.47602/jpsp.v5i1.261 DOI: https://doi.org/10.47602/jpsp.v5i1.261
Csikszentmihalyi, M. (2000). Beyond boredom and anxiety. Jossey-bass. DOI: https://doi.org/10.1037/10516-164
Fahlman, S. A., Mercer-Lynn, K. B., Flora, D. B., & Eastwood, J. D. (2013). Development and Validation of the Multidimensional State Boredom Scale. Assessment, 20(1), 68-85.https://doi.org/10.1177/1073191111421303 DOI: https://doi.org/10.1177/1073191111421303
Mikulas, W., L., & Vodanovich, S., J. (1993). The essence of boredom. Psychological Record, 43(1), 3–12.
Todman, M. (2003). Boredom and Psychotic Disorders: Cognitive and Motivational Issues. Psychiatry: Interpersonal and Biological Processes, 66(2), 146-167. https://doi.org/10.1521/psyc.66.2.146.20623 DOI: https://doi.org/10.1521/psyc.66.2.146.20623
Van Tilburg, W. A. P., & Igou, E. R. (2012). On boredom: Lack of challenge and meaning as distinct boredom experiences. Motivation and Emotion, 36(2), 181-194. https://doi.org/10.1007/s11031-011-9234-9 DOI: https://doi.org/10.1007/s11031-011-9234-9
Danckert, J., & Merrifield, C. (2018). Boredom, sustained attention and the default mode network. Experimental Brain Research, 236(9), 2507-2518. https://doi.org/10.1007/s00221-016-4617-5 DOI: https://doi.org/10.1007/s00221-016-4617-5
Eastwood, J. D., Frischen, A., Fenske, M. J., & Smilek, D. (2012). The Unengaged Mind: Defining Boredom in Terms of Attention. Perspectives on Psychological Science, 7(5), 482-495. https://doi.org/10.1177/1745691612456044 DOI: https://doi.org/10.1177/1745691612456044
Harris, M. B. (2000). Correlates and Characteristics of Boredom Proneness and Boredom1. Journal of Applied Social Psychology, 30(3), 576-598. https://doi.org/10.1111/j.1559-1816.2000.tb02497.x DOI: https://doi.org/10.1111/j.1559-1816.2000.tb02497.x
Hartl, P., Hartlová-Císařová, H., & Nepraš, K. (2010). Velký psychologický slovník (Vyd. 4., V Portálu 1). Portál.
Wallace, J. C., Vodanovich, S. J., & Restino, B. M. (2003). Predicting cognitive failures from boredom proneness and daytime sleepiness scores: An investigation within military and undergraduate samples. Personality and Individual Differences, 34(4), 635-644. https://doi.org/10.1016/S0191-8869(02)00050-8)00050-8.1016/S0191-8869(02)00050-8 DOI: https://doi.org/10.1016/S0191-8869(02)00050-8
Belton, T., & Priyadharshini, E. (2007). Boredom and schooling: A cross‐disciplinary exploration. Cambridge Journal of Education, 37(4), 579-595. https://doi.org/10.1080/03057640701706227 DOI: https://doi.org/10.1080/03057640701706227
Gasper, K., & Middlewood, B. L. (2014). Approaching novel thoughts: Understanding why elation and boredom promote associative thought more than distress and relaxation. Journal of Experimental Social Psychology, 52, 50-57. https://doi.org/10.1016/j.jesp.2013.12.007 DOI: https://doi.org/10.1016/j.jesp.2013.12.007
Mann, S., & Cadman, R. (2014). Does Being Bored Make Us More Creative? Creativity Research Journal, 26(2), 165-173. https://doi.org/10.1080/10400419.2014.901073 DOI: https://doi.org/10.1080/10400419.2014.901073
Elpidorou, A. (2014). The bright side of boredom. Frontiers in Psychology, 5. https://doi.org/10.3389/fpsyg.2014.01245 DOI: https://doi.org/10.3389/fpsyg.2014.01245
Elpidorou, A. (2015). The quiet alarm [Blog]. Aeon. https://aeon.co/essays/life-without-boredom-would-be-a-nightmare
Elpidorou, A. (2018). The good of boredom. Philosophical Psychology, 31(3), 323-351. https://doi.org/10.1080/09515089.2017.1346240 DOI: https://doi.org/10.1080/09515089.2017.1346240
Bench, S., & Lench, H. (2013). On the Function of Boredom. Behavioral Sciences, 3(3), 459-472. https://doi.org/10.3390/bs3030459 DOI: https://doi.org/10.3390/bs3030459
Smith, J. L., Wagaman, J., & Handley, I. M. (2009). Keeping it dull or making it fun: Task variation as a function of promotion versus prevention focus. Motivation and Emotion, 33(2), 150-160. https://doi.org/10.1007/s11031-008-9118-9 DOI: https://doi.org/10.1007/s11031-008-9118-9
Van Tilburg, W. A. P., & Igou, E. R. (2011). On Boredom and Social Identity: A Pragmatic Meaning-Regulation Approach. Personality and Social Psychology Bulletin, 37(12), 1679-1691. https://doi.org/10.1177/0146167211418530 DOI: https://doi.org/10.1177/0146167211418530
Zuckerman, M. (1978). Sensation seeking. In H. London & J. Exner E. (Eds.), Dimensions of Personality (pp. 487–559). Wiley.
Zuckerman, M. (1994). Behavioral Expressions and Biosocial Bases of Sensation Seeking. Cambridge University Press.
Zuckerman, M. (2001). Personality and Risk Taking. Tenth Biennial Meeting of the International Society for the Study of Individual Differences, The University of Edinburgh.
Neary, R. S., & Zuckerman, M. (1976). Sensation Seeking, Trait and State Anxiety, and the Electrodermal Orienting Response. Psychophysiology, 13(3), 205-211. https://doi.org/10.1111/j.1469-8986.1976.tb00098.x DOI: https://doi.org/10.1111/j.1469-8986.1976.tb00098.x
Psychology Today Staff. (2004). Cupid’s Comeuppance Playful Cupid may have met his match in science. PT explores infatuation from neurochemicals to novelty. Psychology Today. https://www.psychologytoday.com/intl/articles/200409/cupids-comeuppance
Zuckerman, M. (2005). Psychobiology of Personality: Problems in the Behavioural Sciences. Cambridge University Press.
Eysenck, H. J. (1983). A biometrical-genetical analysis of impulsive and sensation seeking behavior. In M. Zuckerman (Ed.), Biological bases of sensation seeking, impulsivity, and anxiety (pp. 1–27). Erlbaum.
Fulker, D. W., Eysenck, S. B. G., & Zuckerman, M. (1980). A genetic and environmental analysis of sensation seeking. Journal of Research in Personality, 14(2), 261-281.https://doi.org/10.1016/0092-6566(80)90033-1)90033-1.1016/0092-6566(80)90033-1 DOI: https://doi.org/10.1016/0092-6566(80)90033-1
Hur, Y.-M., & Bouchard, Jr., T. J. (1997). The genetic correlation between impulsivity and sensation seeking traits. Behavior Genetics, 27(5), 455-463. https://doi.org/10.1023/A:1025674417078 DOI: https://doi.org/10.1023/A:1025674417078
Koopmans, J. R., Boomsma, D. I., Heath, A. C., & Van Doornen, L. J. P. (1995). A multivariate genetic analysis of sensation seeking. Behavior Genetics, 25(4), 349-356. https://doi.org/10.1007/BF02197284 DOI: https://doi.org/10.1007/BF02197284
Feij, J. A., & Taris, T. W. (2010). Beyond the genetic basis of sensation seeking: The influence of birth order, family size and parenting styles. Romanian Journal of Applied Psychology, 12(2), 54-61.
Henry, B., & Moffitt, T. E. (1997). Neuropsychological and neuroimaging studies on juvenile delinquency and adult criminal behavior. In Handbook of Antisocial Behavior (pp. 280–288). Wiley and Sons, Inc.
Galloway, G., & Lopez, K. (1999). Sensation seeking and attitudes to aspects of national parks: A preliminary empirical investigation. Tourism Management, 20(6), 665–671. https://doi.org/10.1016/S0261-5177(99)00031-X DOI: https://doi.org/10.1016/S0261-5177(99)00031-X
Zuckerman, M., & Link, K. (1968). Construct validity for the Sensation-Seeking Scale. Journal of Consulting and Clinical Psychology, 32(4), 420-426. https://doi.org/10.1037/h0026047 DOI: https://doi.org/10.1037/h0026047
Muris, P. (2009). Fear and Courage in Children: Two Sides of the Same Coin? Journal of Child and Family Studies, 18(4), 486-490. https://doi.org/10.1007/s10826-009-9271-0 DOI: https://doi.org/10.1007/s10826-009-9271-0
Harden, K. P., Quinn, P. D., & Tucker‐Drob, E. M. (2012). Genetically influenced change in sensation seeking drives the rise of delinquent behavior during adolescence. Developmental Science, 15(1), 150-163. https://doi.org/10.1111/j.1467-7687.2011.01115.x DOI: https://doi.org/10.1111/j.1467-7687.2011.01115.x
Zuckerman, M. (1979). Sensation Seeking: Beyond the Optimal Level of Arousal. Lawrence Erlbaum.
Potgieter, J., & Bisschoff, F. (1990). Sensation Seeking among Medium- and Low-Risk Sports Participants. Perceptual and Motor Skills, 71(3_suppl), 1203-1206. https://doi.org/10.2466/pms.1990.71.3f.1203 DOI: https://doi.org/10.2466/pms.1990.71.3f.1203
Schroth, M. L. (1995). A comparison of sensation seeking among different groups of athletes and nonathletes. Personality and Individual Differences, 18(2), 219-222. https://doi.org/10.1016/0191-8869(94)00144-H)00144-H.1016/0191-8869(94)00144-H DOI: https://doi.org/10.1016/0191-8869(94)00144-H
Kuban, J. (2006). Tendence k vyhledávání prožitku a její diagnostika. Gaudeamus.
Franken, R. E., Hill, R., & Kierstead, J. (1994). Sport interest as predicted by the personality measures of competitiveness, mastery, instrumentality, expressivity, and sensation seeking. Personality and Individual Differences, 17(4), 467-476. https://doi.org/10.1016/0191-8869(94)90084-1)90084-1.1016/0191-8869(94)90084-1 DOI: https://doi.org/10.1016/0191-8869(94)90084-1
Jack, S. J., & Ronan, K. R. (1998). Sensation seeking among high- and low-risk sports participants. Personality and Individual Differences, 25(6), 1063-1083. https://doi.org/10.1016/S0191-8869(98)00081-6 DOI: https://doi.org/10.1016/S0191-8869(98)00081-6
Bösselmann, V., Amatriain-Fernández, S., Gronwald, T., Murillo-Rodríguez, E., Machado, S., & Budde, H. (2021). Physical Activity, Boredom and Fear of COVID-19 Among Adolescents in Germany. Frontiers in Psychology, 12, 624206. https://doi.org/10.3389/fpsyg.2021.624206 DOI: https://doi.org/10.3389/fpsyg.2021.624206
Průcha, J., Walterová, E., & Mareš, J. (2009). Pedagogický slovník (6.). Portál.
Baumeister, R. F., Bratslavsky, E., Finkenauer, C., & Vohs, K. D. (2001). Bad is Stronger than Good. Review of General Psychology, 5(4), 323-370. https://doi.org/10.1037/1089-2680.5.4.323 DOI: https://doi.org/10.1037//1089-2680.5.4.323
Diener, E., & Seligman, M. E. P. (2002). Very Happy People. Psychological Science, 13(1), 81-84. https://doi.org/10.1111/1467-9280.00415 DOI: https://doi.org/10.1111/1467-9280.00415
Dunn, R. (2000). Learning styles: Theory, research, and practice. National Forum of Applied Educational Research Journal, 13(1), 3-22. DOI: https://doi.org/10.5040/9798400699962.ch-001
Dunn, Rita, Dunn, Kenneth, & Price, Gary E. (1989). Learning Style Inventory. Price Systems.
Culková, D. (2017). The Sensation Seeking Tendency and Learning Style of Grammar School Students with Extended Physical Education and Sports Training. The New Educational Review, 50(4), 199-214. https://doi.org/10.15804/tner.2017.50.4.16 DOI: https://doi.org/10.15804/tner.2017.50.4.16
Culková, D. (2013). Vyhledávání mimořádných prožitků a preference učebního stylu studenta. Pedagogická Orientace, 23(3), 364-385. https://doi.org/10.5817/PedOr2013-3-364 DOI: https://doi.org/10.5817/PedOr2013-3-364
Farmer, R., & Sundberg, N. D. (1986). Boredom Proneness—The Development and Correlates of a New Scale. Journal of Personality Assessment, 50(1), 4-17. https://doi.org/10.1207/s15327752jpa5001_2 DOI: https://doi.org/10.1207/s15327752jpa5001_2
Mareš, J., & Skalská, H. (1994). LSI – dotazník stylů učení pro žáky základních a středních škol. Psychológia a patopsychológia dieťaťa (název časopisu), 29(3), 248-264.
Craig, C. L., Marshall, A. L., Sjöström, M., Bauman, A. E., Booth, M. L., Ainsworth, B. E., Pratt, M., Ekelund, U., Yngve, A., Sallis, J. F., & Oja, P. (2003). International physical activity questionnaire: 12-country reliability and validity. Med Sci Sports Exerc, 35(8), 1381-1395. PubMed. https://doi.org/10.1249/01.mss.0000078924.61453.fb DOI: https://doi.org/10.1249/01.MSS.0000078924.61453.FB
Hagströmer, M., Bergman, P., De Bourdeaudhuij, I., Ortega, F. B., Ruiz, J. R., Manios, Y., Rey-López, J. P., Phillipp, K., von Berlepsch, J., Sjöström, M., & on behalf of the HELENA Study Group. (2008). Concurrent validity of a modified version of the International Physical Activity Questionnaire (IPAQ-A) in European adolescents: The HELENA Study. International Journal of Obesity, 32(5), S42-S48. https://doi.org/10.1038/ijo.2008.182 DOI: https://doi.org/10.1038/ijo.2008.182
Bösselmann, V., Amatriain-Fernández, S., Gronwald, T., Murillo-Rodríguez, E., Machado, S., & Budde, H. (2021). Physical Activity, Boredom and Fear of COVID-19 Among Adolescents in Germany. Frontiers in Psychology, 12, 624206. https://doi.org/10.3389/fpsyg.2021.624206 DOI: https://doi.org/10.3389/fpsyg.2021.624206
Culková, D. (2015). Sensation Seeking Tendency as a Learning Influence Factor. E-Pedagogium, 15(3), 116-130. https://doi.org/10.5507/epd.2015.039 DOI: https://doi.org/10.5507/epd.2015.039
Downloads
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2025 Dita Culková, Jana Havigerová, Luboš Machek
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
