Застосування поперечного аналізу щодо вікових змін антропометричних показників та їх взаємозв’язку з кардіометаболічним здоров’ям у дорослих чоловіків
DOI:
https://doi.org/10.17309/tmfv.2024.6.04Ключові слова:
дорослі чоловіки, антропометричні показники, кардіометаболічне здоров’я, ліпідний профіль, ожирінняАнотація
Історія питання. Вікові зміни антропометричних показників та їх взаємозв’язок з маркерами кардіометаболічного стану мають вирішальне значення в контексті розуміння ризиків для здоров’я дорослих чоловіків.
Мета дослідження. Мета дослідження полягала в оцінці вікових змін антропометричних показників та їх кореляції з маркерами здоров’я, а також у виствітленні потенційних кардіометаболічних ризиків для здоров’я дорослих чоловіків.
Матеріали та методи. Загалом 200 чоловіків у віці від 26 до 50 років з Національного столичного регіону (НСР) м. Делі (Індія) було відібрано за методом багатоступеневої рандомізації та розподілено на 5 вікових груп, кожна з яких включала по 40 осіб. В рамках цього дослідження вивчалися варіації таких параметрів тіла, як окружність стегон (ОС), окружність талії (ОТ), індекс маси тіла (ІМТ) та окружність шиї (ОШ) у різних вікових групах, а також зв’язок зазначених показників з такими маркерами стану здоров’я, як рівень глікозильованого гемоглобіну (HbA1c) та ліпідний профіль. Антропометричні вимірювання проводилися в стандартизованих умовах, а зразки крові для визначення показників ліпідного профілю та HbA1c відбиралися натщесерце. З метою аналізу даних використовували описову статистику, однофакторний дисперсійний аналіз (ANOVA) та коефіцієнти кореляції Пірсона за допомогою програмного забезпечення SPSS.
Результати. Встановлено достовірні вікові відмінності в показниках ОШ та ОТ, а саме: підвищення параметрів ОШ з 39,61 ± 2,53 см до 41,20 ± 2,63 см та ОТ з 89,68 ± 12,08 см до 98,80 ± 9,90 см, що вказує на тенденцію до ожиріння центрального типу. Показники ІМТ та ОС не мали значних відмінностей між віковими групами. Односторонній дисперсійний аналіз виявив суттєві відмінності в показниках ОШ (F = 3,586, p = 0,008) та ОТ (F = 6,020, p = 0,005). Кореляції Пірсона свідчать про позитивне співвідношення параметрів ОШ, ІМТ та ОТ з рівнями тригліцеридів, ліпопротеїдами низької щільності (ЛПНЩ) та ліпопротеїдами дуже низької щільності (ЛПДНЩ) (p < 0,05), тоді як для показника HbA1c не спостерігалося жодних суттєвих кореляційних зв’язків.
Висновки. Дослідження підкреслює наявність значних вікових збільшень показників ОШ та ОТ, що свідчить про підвищений ризик абдомінального ожиріння та кардіометаболічних патологій у чоловіків старшого віку. Моніторинг зазначених антропометричних показників є важливим чинником щодо ранньої діагностики ризиків для здоров’я дорослих чоловіків.
Завантаження
Посилання
Beaton, G., Kelly, A., Kevany, J., Martorell, R., & Mason, J. (1990). Appropriate uses of anthropometric indices in children. A report based on an ACC/SCN Workshop. Nutrition Policy Discussion Paper (UN/ACC). no. 7. Retrieved from: https://agris.fao.org/
De Onis, M., & Blössner, M. (2003). The World Health Organization global database on child growth and malnutrition: methodology and applications. International journal of epidemiology, 32(4), 518-526. https://doi.org/10.1093/ije/dyg099 DOI: https://doi.org/10.1093/ije/dyg099
Seidell, J. C., Kahn, H. S., Williamson, D. F., Lissner, L., & Valdez, R. (2001). Report from a Centers for Disease Control and Prevention Workshop on Use of Adult Anthropometry for Public Health and Primary Health Care1234. The American journal of clinical nutrition, 73(1), 123-126. https://doi.org/10.1093/ajcn/73.1.123 DOI: https://doi.org/10.1093/ajcn/73.1.123
World Health Organization (1995). Physical status: The use of and interpretation of anthropometry. Retrieved from: https://www.who.int/publications/i/item/9241208546
National Heart, Lung, and Blood Institute (n.d.). Assessing your weight and health risk. Retrieved from: https://www.nhlbi.nih.gov/health/educational/lose_wt/risk.htm
Ashwell, M., Gunn, P., & Gibson, S. (2012). Waist‐to‐height ratio is a better screening tool than waist circumference and BMI for adult cardiometabolic risk factors: systematic review and meta‐analysis. Obesity reviews, 13(3), 275-286. https://doi.org/10.1111/j.1467-789X.2011.00952.x DOI: https://doi.org/10.1111/j.1467-789X.2011.00952.x
Kahn, S. E., Cooper, M. E., & Del Prato, S. (2014). Pathophysiology and treatment of type 2 diabetes: perspectives on the past, present, and future. The Lancet, 383(9922), 1068-1083.https://doi.org/10.1016/S0140-6736(13)62154-6 DOI: https://doi.org/10.1016/S0140-6736(13)62154-6
Mohan, V., & Deepa, M. (2006).The metabolic syndrome in developing countries. Diabetes voice, 51(Special Issue). Retrieved from: http://mdrf-eprints.in/497/
Beaglehole, R., Bonita, R., Horton, R., Adams, C., Alleyne, G., Asaria, P., ...& Watt, J. (2011). Priority actions for the non-communicable disease crisis. The lancet, 377(9775), 1438-1447. https://doi.org/10.1016/S0140-6736(11)60393-0 DOI: https://doi.org/10.1016/S0140-6736(11)60393-0
Lee, I. M., Shiroma, E. J., Lobelo, F., Puska, P., Blair, S. N., & Katzmarzyk, P. T. (2012). Effect of physical inactivity on major non-communicable diseases worldwide: an analysis of burden of disease and life expectancy. The lancet, 380(9838), 219-229. https://doi.org/10.1016/S0140-6736(12)61031-9 DOI: https://doi.org/10.1016/S0140-6736(12)61031-9
American Heart Association (2022). Understanding your cholesterol levels. Retrieved from https://www.heart.org/en/health-topics/cholesterol/about-cholesterol
Kalra, S., Kapoor, N., Verma, M., Shaikh, S., Das, S., Jacob, J., & Sahay, R. (2023). Defining and Diagnosing Obesity in India: A Call for Advocacy and Action. Journal of Obesity, 2023, 1-13. https://doi.org/10.1155/2023/4178121 DOI: https://doi.org/10.1155/2023/4178121
Iips, I. C. F. (2021). National Family Health Survey (NFHS-5): 2019-21 India. Mumbai: International Institute for Population Sciences (IIPS). Retrieved from: https://www.iipsindia.ac.in/
Gulati, S., & Misra, A. (2017). Abdominal obesity and type 2 diabetes in Asian Indians: dietary strategies including edible oils, cooking practices and sugar intake. European journal of clinical nutrition, 71(7), 850-857. https://doi.org/10.1038/ejcn.2017.92 DOI: https://doi.org/10.1038/ejcn.2017.92
Aggarwal, M., Singh, S., Bansal, A., Desiraju, B. K., & Agrawal, A. (2020). Screening of cardiovascular risk assessment accuracy of anthropometric indices in Indian children and adolescents. Wellcome Open Research, 5, 273. https://doi.org/10.12688/wellcomeopenres.16385.1 DOI: https://doi.org/10.12688/wellcomeopenres.16385.1
Devi, K. S., Gupta, U., Dhall, M., & Kapoor, S. (2020).Incidence of obesity, adiposity and physical activity pattern as risk factor in adults of Delhi, India. Clinical Epidemiology and Global Health, 8(1), 8-12. https://doi.org/10.1016/j.cegh.2019.03.008 DOI: https://doi.org/10.1016/j.cegh.2019.03.008
Ponti, F., Santoro, A., Mercatelli, D., Gasperini, C., Conte, M., Martucci, M., ...& Bazzocchi, A. (2020). Aging and imaging assessment of body composition: from fat to facts. Frontiers in endocrinology, 10, 861. https://doi.org/10.3389/fendo.2019.00861 DOI: https://doi.org/10.3389/fendo.2019.00861
Kuk, J. L., Saunders, T. J., Davidson, L. E., & Ross, R. (2009). Age-related changes in total and regional fat distribution. Ageing research reviews, 8(4), 339-348. https://doi.org/10.1016/j.arr.2009.06.001 DOI: https://doi.org/10.1016/j.arr.2009.06.001
Goh, V. H. H., & Hart, W. G. (2016). Association of general and abdominal obesity with age, endocrine and metabolic factors in Asian men. The Aging Male, 19(1), 27-33. https://doi.org/10.3109/13685538.2015.1088825 DOI: https://doi.org/10.3109/13685538.2015.1088825
Shen, W., Punyanitya, M., Chen, J., Gallagher, D., Albu, J., Pi‐Sunyer, X., ...& Heymsfield, S. B. (2006). Waist circumference correlates with metabolic syndrome indicators better than percentage fat. Obesity, 14(4), 727-736. https://doi.org/10.1038/oby.2006.83 DOI: https://doi.org/10.1038/oby.2006.83
Saka, M., Türker, P., Ercan, A., Kızıltan, G., & Baş, M. (2014). Is neck circumference measurement an indicator for abdominal obesity? A pilot study on Turkish Adults. African health sciences, 14(3), 570-575. https://doi.org/10.4314/ahs.v14i3.11 DOI: https://doi.org/10.4314/ahs.v14i3.11
Ben-Noun, L., Sohar, E., &Laor, A. (2001).Neck circumference as a simple screening measure for identifying overweight and obese patients. Obesity research, 9(8), 470-477. https://doi.org/10.1038/oby.2001.61 DOI: https://doi.org/10.1038/oby.2001.61
Whitmer, R. A., Gustafson, D. R., Barrett-Connor, E., Haan, M. N., Gunderson, E. P., & Yaffe, K. (2008). Central obesity and increased risk of dementia more than three decades later. Neurology, 71(14), 1057-1064. https://doi.org/10.1212/01.wnl.0000306313.89165.ef DOI: https://doi.org/10.1212/01.wnl.0000306313.89165.ef
Yardley, J. E., Brockman, N. K., & Bracken, R. M. (2018). Could age, sex and physical fitness affect blood glucose responses to exercise in type 1 diabetes? Frontiers in endocrinology, 9, 674. https://doi.org/10.3389/fendo.2018.00674 DOI: https://doi.org/10.3389/fendo.2018.00674
Arias Téllez, M. J. (2020). Neck adipose tissue and neck circumference as predictors of cardiometabolic risk in sedentary adults. Retrieved from: http://hdl.handle.net/10481/63963
Onat, A., Hergenç, G., Yüksel, H., Can, G., Ayhan, E., Kaya, Z., & Dursunoğlu, D. (2009). Neck circumference as a measure of central obesity: associations with metabolic syndrome and obstructive sleep apnea syndrome beyond waist circumference. Clinical nutrition, 28(1), 46-51. https://doi.org/10.1016/j.clnu.2008.10.006 DOI: https://doi.org/10.1016/j.clnu.2008.10.006
Androutsos, O., Grammatikaki, E., Moschonis, G., Roma‐Giannikou, E., Chrousos, G. P., Manios, Y., & Kanaka‐Gantenbein, C. (2012). Neck circumference: a useful screening tool of cardiovascular risk in children. Pediatric obesity, 7(3), 187-195. https://doi.org/10.1111/j.2047-6310.2012.00052.x DOI: https://doi.org/10.1111/j.2047-6310.2012.00052.x
Després, J. P. (2006). Abdominal obesity: the most prevalent cause of the metabolic syndrome and related cardiometabolic risk. European Heart Journal Supplements, 8(suppl_B), B4-B12. https://doi.org/10.1093/eurheartj/sul002 DOI: https://doi.org/10.1093/eurheartj/sul002
Després, J. P., Lemieux, I., Bergeron, J., Pibarot, P., Mathieu, P., Larose, E., ...& Poirier, P. (2008). Abdominal obesity and the metabolic syndrome: contribution to global cardiometabolic risk. Arteriosclerosis, thrombosis, and vascular biology, 28(6), 1039-1049. https://doi.org/10.1161/ATVBAHA.107.159228 DOI: https://doi.org/10.1161/ATVBAHA.107.159228
Shirai, K. (2004). Obesity as the core of the metabolic syndrome and the management of coronary heart disease. Current medical research and opinion, 20(3), 295-304. https://doi.org/10.1185/03007990312500300 DOI: https://doi.org/10.1185/030079903125003008
Downloads
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2024 Kanaan Ibrahim Nawfal, Sandhya Tiwari, Sandeep Tiwari, Mir Ahsan Ul Haq
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
