Дванадцять тижнів аеробних тренувань для покращення показника максимального споживання кисню (VO₂max) в молодих чоловіків, які ведуть малорухливий спосіб життя
DOI:
https://doi.org/10.17309/tmfv.2022.3.05Ключові слова:
аеробні вправи, аеробні тренування, тест Купера, програма аеробних тренувань, максимальне споживання кисню (VO₂max)Анотація
Мета дослідження. Метою дослідження було перевірити вплив аеробних тренувань протягом 12 тижнів, по 3 заняття на тиждень, на показник максимального споживання кисню (VO2max) та на відстань, яку долають учасники під час тесту.
Матеріали та методи. До участі в цьому дослідженні було залучено 15 чоловіків, які ведуть малорухливий спосіб життя. Показник VO2max досліджували за допомогою тесту Купера. Аеробне втручання тривало протягом 12 тижнів. Вправами, які учасники виконували протягом 6 тижнів, були контрольовані аеробні тренування, 3 рази на тиждень за інтенсивності 60–75% максимальної ЧСС (HRmax) (перші два тижні – за інтенсивності 60–65% максимальної ЧСС, третій і четвертий тиждень – за інтенсивності 65–70% максимальної ЧСС, п’ятий і шостий тиждень – за інтенсивності 70–75% максимальної ЧСС). Після цього учасники продовжували контрольовані аеробні тренування протягом 6 тижнів до дванадцятого тижня за інтенсивності 70–75% максимальної ЧСС.
Результати. Після 8 тижнів аеробних тренувань спостерігалося значне збільшення відстані, яку учасники долали під час проведення тесту Купера (p<0,001), і суттєве зростання показника максимального споживання кисню VO2max (p < 0,001).
Висновки. За результатми цього дослідження було встановлено, що 12 тижнів аеробних тренувань позитивно впливають на покращення показника максимального споживання кисню VO2max, а отже, виконання тренувань цього типу по 3 заняття на тиждень позитивно впливає на аеробні показники.
Завантаження
Дані завантаження ще не доступні.
Посилання
Mang, C. S., Brown, K. E., Neva, J. L., Snow, N. J., Campbell, K. L., & Boyd, L. A. (2016). Promoting Motor Cortical Plasticity with Acute Aerobic Exercise: A Role for Cerebellar Circuits. Neural Plasticity, 2016, 1-12. https://doi.org/10.1155/2016/6797928
Kramer, A. F., & Colcombe, S. (2018). Fitness Effects on the Cognitive Function of Older Adults: A Meta-Analytic Study—Revisited. Perspectives on Psychological Science, 13(2), 213-217. https://doi.org/10.1177/1745691617707316
Cirillo, J., Lavender, A. P., Ridding, M. C., & Semmler, J. G. (2009). Motor cortex plasticity induced by paired associative stimulation is enhanced in physically active individuals: Motor cortex plasticity and physical activity. The Journal of Physiology, 587(24), 5831-5842. https://doi.org/10.1113/jphysiol.2009.181834
Cotman, C. (2002). Exercise: A behavioral intervention to enhance brain health and plasticity. Trends in Neurosciences, 25(6), 295-301. https://doi.org/10.1016/S0166-2236(02)02143-4
Moscatelli, F., Messina, G., Valenzano, A., Monda, V., Viggiano, A., Messina, A., Petito, A., Triggiani, A. I., Ciliberti, M. A. P., Monda, M., Capranica, L., & Cibelli, G. (2016). Correction: Functional Assessment of Corticospinal System Excitability in Karate Athletes. PLOS ONE, 11(7), e0159846. https://doi.org/10.1371/journal.pone.0159846
Williams, P. T. (1996). High-Density Lipoprotein Cholesterol and Other Risk Factors for Coronary Heart Disease in Female Runners. New England Journal of Medicine, 334(20), 1298-1304. https://doi.org/10.1056/NEJM199605163342004
Schwartz, R. S., Shuman, W. P., Larson, V., Cain, K. C., Fellingham, G. W., Beard, J. C., Kahn, S. E., Stratton, J. R., Cerqueira, M. D., & Abrass, I. B. (1991). The effect of intensive endurance exercise training on body fat distribution in young and older men. Metabolism, 40(5), 545-551. https://doi.org/10.1016/0026-0495(91)90239-S
Rosenthal, M., Haskell, W. L., Solomon, R., Widstrom, A., & Reaven, G. M. (1983). Demonstration of a Relationship Between Level of Physical Training and Insulin-stimulated Glucose Utilization in Normal Humans. Diabetes, 32(5), 408-411. https://doi.org/10.2337/diab.32.5.408
Spirduso, W. W. (1980). Physical Fitness, Aging, and Psychomotor Speed: A Review. Journal of Gerontology, 35(6), 850–865. https://doi.org/10.1093/geronj/35.6.850
McDonnell, M. N., Buckley, J. D., Opie, G. M., Ridding, M. C., & Semmler, J. G. (2013). A single bout of aerobic exercise promotes motor cortical neuroplasticity. Journal of Applied Physiology, 114(9), 1174-1182. https://doi.org/10.1152/japplphysiol.01378.2012
Haskell, W. L., Lee, I-M., Pate, R. R., Powell, K. E., Blair, S. N., Franklin, B. A., ... Bauman, A. (2007). Physical activity and public health: Updated recommendation for adults from the American College of Sports Medicine and the American Heart Association. Medicine and Science in Sports and Exercise, 39(8), 1423-1434. https://doi.org/10.1249/mss.0b013e3180616b27
Ludyga, S., Gerber, M., Brand, S., Holsboer-Trachsler, E., & Pühse, U. (2016). Acute effects of moderate aerobic exercise on specific aspects of executive function in different age and fitness groups: A meta-analysis: Moderate exercise and executive function. Psychophysiology, 53(11), 1611-1626. https://doi.org/10.1111/psyp.12736
Vaitkevicius, P. V., Fleg, J. L., Engel, J. H., O’Connor, F. C., Wright, J. G., Lakatta, L. E., Yin, F. C., & Lakatta, E. G. (1993). Effects of age and aerobic capacity on arterial stiffness in healthy adults. Circulation, 88(4), 1456-1462. https://doi.org/10.1161/01.CIR.88.4.1456
Bandyopadhyay, A. (2015). Validity of Cooper’s 12-minute run test for estimation of maximum oxygen uptake in male university students. Biology of sport, 32(1), 59-63. https://doi.org/10.5604/20831862.1127283
WHO Guidelines Approved by the Guidelines Review Committee (2010). Global Recommendations on Physical Activity for Health. Geneva: World Health Organization.
Williams, P. T. (1996). High-Density Lipoprotein Cholesterol and Other Risk Factors for Coronary Heart Disease in Female Runners. New England Journal of Medicine, 334(20), 1298-1304. https://doi.org/10.1056/NEJM199605163342004
Wahid, A., Manek, N., Nichols, M., Kelly, P., Foster, C., Webster, P., Kaur, A., Friedemann Smith, C., Wilkins, E., Rayner, M., Roberts, N., & Scarborough, P. (2016). Quantifying the Association Between Physical Activity and Cardiovascular Disease and Diabetes: A Systematic Review and Meta‐Analysis. Journal of the American Heart Association, 5(9), e002495. https://doi.org/10.1161/JAHA.115.002495
Li, J., & Siegrist, J. (2012). Physical Activity and Risk of Cardiovascular Disease—A Meta-Analysis of Prospective Cohort Studies. International Journal of Environmental Research and Public Health, 9(2), 391-407. https://doi.org/10.3390/ijerph9020391
Mampuya, W. (2012). Cardiac rehabilitation past, present and future: an overview. Cardiovascular Diagnosis And Therapy, 2(1), 38-49. Retrieved from https://cdt.amegroups.com/article/view/108
Kaminsky, L., Jones, J., Riggin, K., & Strath, S. (2013). A pedometer-based physical activity intervention for patients entering a maintenance cardiac rehabilitation program: a pilot study. Cardiovascular Diagnosis And Therapy, 3(2), 73-79. Retrieved from https://cdt.amegroups.com/article/view/1733
Messina, G., Valenzano, A., Moscatelli, F., Triggiani, A.I., Capranica, L., et al. (2015) Effects of Emotional Stress on Neuroendocrine and Autonomic Functions in Skydiving. Journal of Psychiatry, 18(4). https://doi.org/10.4172/2378-5756.1000280
Monda, V., Nigro, E., & Ruberto, M. (2017). Synergism or Competition Between Zinc and Chromium Dietary Levels on Insulin Action Mechanism. A Method to Investigate. Acta Medica Mediterranea, 4, 581-585. https://doi.org/10.19193/0393-6384_2017_4_085
Moscatelli, F., Sessa, F., Valenzano, A., Polito, R., Monda, V., Cibelli, G., Villano, I., Pisanelli, D., Perrella, M., Daniele, A., Monda, M., Messina, G., & Messina, A. (2021). COVID-19: Role of Nutrition and Supplementation. Nutrients, 13(3), 976. https://doi.org/10.3390/nu13030976
Monda, V., Salerno, M., Fiorenzo, M., Villano, I., Viggiano, A., Sessa, F., Triggiani, A. I., Cibelli, G., Valenzano, A., Marsala, G., Zammit, C., Ruberto, M., Messina, G., Monda, M., De Luca, V., & Messina, A. (2017). Role of Sex Hormones in the Control of Vegetative and Metabolic Functions of Middle-Aged Women. Frontiers in Physiology, 8, 773. https://doi.org/10.3389/fphys.2017.00773
Moscatelli, F., Messina, G., Valenzano, A., Triggiani, A. I., Sessa, F., Carotenuto, M., Tartaglia, N., Ambrosi, A., Cibelli, G., & Monda, V. (2020). Effects of twelve weeks’ aerobic training on motor cortex excitability. The Journal of Sports Medicine and Physical Fitness, 60(10). https://doi.org/10.23736/S0022-4707.20.10677-7
Kramer, A. F., & Colcombe, S. (2018). Fitness Effects on the Cognitive Function of Older Adults: A Meta-Analytic Study—Revisited. Perspectives on Psychological Science, 13(2), 213-217. https://doi.org/10.1177/1745691617707316
Cirillo, J., Lavender, A. P., Ridding, M. C., & Semmler, J. G. (2009). Motor cortex plasticity induced by paired associative stimulation is enhanced in physically active individuals: Motor cortex plasticity and physical activity. The Journal of Physiology, 587(24), 5831-5842. https://doi.org/10.1113/jphysiol.2009.181834
Cotman, C. (2002). Exercise: A behavioral intervention to enhance brain health and plasticity. Trends in Neurosciences, 25(6), 295-301. https://doi.org/10.1016/S0166-2236(02)02143-4
Moscatelli, F., Messina, G., Valenzano, A., Monda, V., Viggiano, A., Messina, A., Petito, A., Triggiani, A. I., Ciliberti, M. A. P., Monda, M., Capranica, L., & Cibelli, G. (2016). Correction: Functional Assessment of Corticospinal System Excitability in Karate Athletes. PLOS ONE, 11(7), e0159846. https://doi.org/10.1371/journal.pone.0159846
Williams, P. T. (1996). High-Density Lipoprotein Cholesterol and Other Risk Factors for Coronary Heart Disease in Female Runners. New England Journal of Medicine, 334(20), 1298-1304. https://doi.org/10.1056/NEJM199605163342004
Schwartz, R. S., Shuman, W. P., Larson, V., Cain, K. C., Fellingham, G. W., Beard, J. C., Kahn, S. E., Stratton, J. R., Cerqueira, M. D., & Abrass, I. B. (1991). The effect of intensive endurance exercise training on body fat distribution in young and older men. Metabolism, 40(5), 545-551. https://doi.org/10.1016/0026-0495(91)90239-S
Rosenthal, M., Haskell, W. L., Solomon, R., Widstrom, A., & Reaven, G. M. (1983). Demonstration of a Relationship Between Level of Physical Training and Insulin-stimulated Glucose Utilization in Normal Humans. Diabetes, 32(5), 408-411. https://doi.org/10.2337/diab.32.5.408
Spirduso, W. W. (1980). Physical Fitness, Aging, and Psychomotor Speed: A Review. Journal of Gerontology, 35(6), 850–865. https://doi.org/10.1093/geronj/35.6.850
McDonnell, M. N., Buckley, J. D., Opie, G. M., Ridding, M. C., & Semmler, J. G. (2013). A single bout of aerobic exercise promotes motor cortical neuroplasticity. Journal of Applied Physiology, 114(9), 1174-1182. https://doi.org/10.1152/japplphysiol.01378.2012
Haskell, W. L., Lee, I-M., Pate, R. R., Powell, K. E., Blair, S. N., Franklin, B. A., ... Bauman, A. (2007). Physical activity and public health: Updated recommendation for adults from the American College of Sports Medicine and the American Heart Association. Medicine and Science in Sports and Exercise, 39(8), 1423-1434. https://doi.org/10.1249/mss.0b013e3180616b27
Ludyga, S., Gerber, M., Brand, S., Holsboer-Trachsler, E., & Pühse, U. (2016). Acute effects of moderate aerobic exercise on specific aspects of executive function in different age and fitness groups: A meta-analysis: Moderate exercise and executive function. Psychophysiology, 53(11), 1611-1626. https://doi.org/10.1111/psyp.12736
Vaitkevicius, P. V., Fleg, J. L., Engel, J. H., O’Connor, F. C., Wright, J. G., Lakatta, L. E., Yin, F. C., & Lakatta, E. G. (1993). Effects of age and aerobic capacity on arterial stiffness in healthy adults. Circulation, 88(4), 1456-1462. https://doi.org/10.1161/01.CIR.88.4.1456
Bandyopadhyay, A. (2015). Validity of Cooper’s 12-minute run test for estimation of maximum oxygen uptake in male university students. Biology of sport, 32(1), 59-63. https://doi.org/10.5604/20831862.1127283
WHO Guidelines Approved by the Guidelines Review Committee (2010). Global Recommendations on Physical Activity for Health. Geneva: World Health Organization.
Williams, P. T. (1996). High-Density Lipoprotein Cholesterol and Other Risk Factors for Coronary Heart Disease in Female Runners. New England Journal of Medicine, 334(20), 1298-1304. https://doi.org/10.1056/NEJM199605163342004
Wahid, A., Manek, N., Nichols, M., Kelly, P., Foster, C., Webster, P., Kaur, A., Friedemann Smith, C., Wilkins, E., Rayner, M., Roberts, N., & Scarborough, P. (2016). Quantifying the Association Between Physical Activity and Cardiovascular Disease and Diabetes: A Systematic Review and Meta‐Analysis. Journal of the American Heart Association, 5(9), e002495. https://doi.org/10.1161/JAHA.115.002495
Li, J., & Siegrist, J. (2012). Physical Activity and Risk of Cardiovascular Disease—A Meta-Analysis of Prospective Cohort Studies. International Journal of Environmental Research and Public Health, 9(2), 391-407. https://doi.org/10.3390/ijerph9020391
Mampuya, W. (2012). Cardiac rehabilitation past, present and future: an overview. Cardiovascular Diagnosis And Therapy, 2(1), 38-49. Retrieved from https://cdt.amegroups.com/article/view/108
Kaminsky, L., Jones, J., Riggin, K., & Strath, S. (2013). A pedometer-based physical activity intervention for patients entering a maintenance cardiac rehabilitation program: a pilot study. Cardiovascular Diagnosis And Therapy, 3(2), 73-79. Retrieved from https://cdt.amegroups.com/article/view/1733
Messina, G., Valenzano, A., Moscatelli, F., Triggiani, A.I., Capranica, L., et al. (2015) Effects of Emotional Stress on Neuroendocrine and Autonomic Functions in Skydiving. Journal of Psychiatry, 18(4). https://doi.org/10.4172/2378-5756.1000280
Monda, V., Nigro, E., & Ruberto, M. (2017). Synergism or Competition Between Zinc and Chromium Dietary Levels on Insulin Action Mechanism. A Method to Investigate. Acta Medica Mediterranea, 4, 581-585. https://doi.org/10.19193/0393-6384_2017_4_085
Moscatelli, F., Sessa, F., Valenzano, A., Polito, R., Monda, V., Cibelli, G., Villano, I., Pisanelli, D., Perrella, M., Daniele, A., Monda, M., Messina, G., & Messina, A. (2021). COVID-19: Role of Nutrition and Supplementation. Nutrients, 13(3), 976. https://doi.org/10.3390/nu13030976
Monda, V., Salerno, M., Fiorenzo, M., Villano, I., Viggiano, A., Sessa, F., Triggiani, A. I., Cibelli, G., Valenzano, A., Marsala, G., Zammit, C., Ruberto, M., Messina, G., Monda, M., De Luca, V., & Messina, A. (2017). Role of Sex Hormones in the Control of Vegetative and Metabolic Functions of Middle-Aged Women. Frontiers in Physiology, 8, 773. https://doi.org/10.3389/fphys.2017.00773
Moscatelli, F., Messina, G., Valenzano, A., Triggiani, A. I., Sessa, F., Carotenuto, M., Tartaglia, N., Ambrosi, A., Cibelli, G., & Monda, V. (2020). Effects of twelve weeks’ aerobic training on motor cortex excitability. The Journal of Sports Medicine and Physical Fitness, 60(10). https://doi.org/10.23736/S0022-4707.20.10677-7
Downloads
Опубліковано
2022-09-23
Як цитувати
Moscatelli, F., Polito, R., Porro, C., Eronia, S., Sessa, F., Monda, M., Cibelli, G., Monda, V., Messina, G., & Valenzano, A. (2022). Дванадцять тижнів аеробних тренувань для покращення показника максимального споживання кисню (VO₂max) в молодих чоловіків, які ведуть малорухливий спосіб життя. Теорія та методика фізичного виховання, 22(3), 333–337. https://doi.org/10.17309/tmfv.2022.3.05
Номер
Розділ
Оригінальні наукові статті
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
