Еволюція навчання у цифрово-опосередкованому фізичному вихованні: бібліометричний та тематичний аналіз онлайн-, відкритого дистанційного та технологічно підтримуваного навчання (2015–2025)
DOI:
https://doi.org/10.17309/tmfv.2026.4.02Ключові слова:
цифрово-опосередковане фізичне виховання, онлайн-навчання, відкрите дистанційне навчання, штучний інтелект, бібліометричний аналіз, тематична еволюціяАнотація
Мета. Інтеграція фізичного виховання з цифровим навчанням, штучним інтелектом і гнучкими форматами організації освітнього процесу актуалізує питання збереження педагогічної цінності рухового навчання в технологічно опосередкованому освітньому середовищі. Метою дослідження було картографування світового наукового доробку з проблематики цифрово-опосередкованого фізичного виховання за 2015–2025 роки з акцентом на онлайн-, відкритому дистанційному та технологічно підтримуваному навчанні.
Матеріали та методи. Дослідження виконано з використанням бібліометричного дизайну та аналізу тематичної еволюції. Проаналізовано 1358 документів, індексованих у Scopus, із застосуванням програмних пакетів Bibliometrix/Biblioshiny та VOSviewer.
Результати. Результати засвідчили стрімкий розвиток міждисциплінарного напряму досліджень, що формується на перетині педагогіки, освітніх технологій, штучного інтелекту, громадського здоров’я та комп’ютерних систем навчання. На концептуальному рівні науковий доробок був зосереджений навколо таких тем, як штучний інтелект, COVID-19, онлайн-навчання, вища освіта, змішане навчання, дистанційне навчання, віртуальна реальність, фізична активність, цифрові технології та освітні технології. Аналіз бібліографічного зв’язку та співцитування показав, що цей науковий напрям спирається як на усталені педагогічні традиції, так і на нові технологічні бази знань. Аналіз тематичної еволюції виявив перехід від раннього використання інформаційно-комунікаційних технологій і змішаного навчання до онлайн-фізичного виховання, зумовленого пандемією COVID-19, а в подальшому — до цифрових педагогічних підходів, заснованих на використанні штучного інтелекту, імерсивних технологій, орієнтації на діяльність учителя та студентоцентрованому навчанні.
Висновки. Цифрово-опосередковане фізичне виховання визначено як напрям розвитку теорії та практики навчання, що перебуває на етапі становлення й потребує подальшого педагогічного, етичного та теоретичного обґрунтування.Завантаження
Посилання
Bailey, R., Armour, K., Kirk, D., Jess, M., Pickup, I., & Sandford, R. (2009). The educational benefits claimed for physical education and school sport: An academic review. Research Papers in Education, 24(1), 1–27. https://doi.org/10.1080/02671520701809817 DOI: https://doi.org/10.1080/02671520701809817
Lubans, D.R., Morgan, P.J., Cliff, D.P., Barnett, L.M., & Okely, A.D. (2010). Fundamental Movement Skills in Children and Adolescents: Review of Associated Health Benefits. Sports Medicine, 40(12), 1019–1035. https://doi.org/10.2165/11536850-000000000-00000 DOI: https://doi.org/10.2165/11536850-000000000-00000
Lonsdale, C., Rosenkranz, R.R., Peralta, L.R., Bennie, A., Fahey, P., & Lubans, D.R. (2013). A systematic review and meta-analysis of interventions designed to increase moderate-to-vigorous physical activity in school physical education lessons. Preventive Medicine, 56(2), 152–161. https://doi.org/10.1016/j.ypmed.2012.12.004 DOI: https://doi.org/10.1016/j.ypmed.2012.12.004
Haerens, L., Kirk, D., Cardon, G., De Bourdeaudhuij, I., & Vansteenkiste, M. (2010). Motivational profiles for secondary school physical education and its relationship to the adoption of a physically active lifestyle among university students. European Physical Education Review, 16(2), 117–139. https://doi.org/10.1177/1356336X10381304 DOI: https://doi.org/10.1177/1356336X10381304
Gard, M. (2014). eHPE: A history of the future. Sport, Education and Society, 19(6), 827–845. https://doi.org/10.1080/13573322.2014.938036 DOI: https://doi.org/10.1080/13573322.2014.938036
Enright, E., & Gard, M. (2016). Media, digital technology and learning in sport: A critical response to Hodkinson, Biesta and James. Physical Education and Sport Pedagogy, 21(1), 40–54. https://doi.org/10.1080/17408989.2015.1043258 DOI: https://doi.org/10.1080/17408989.2015.1043258
Boelens, R., De Wever, B., & Voet, M. (2017). Four key challenges to the design of blended learning: A systematic literature review. Educational Research Review, 22, 1–18. https://doi.org/10.1016/j.edurev.2017.06.001 DOI: https://doi.org/10.1016/j.edurev.2017.06.001
Garrison, D.R., & Kanuka, H. (2004). Blended learning: Uncovering its transformative potential in higher education. The Internet and Higher Education, 7(2), 95–105. https://doi.org/10.1016/j.iheduc.2004.02.001 DOI: https://doi.org/10.1016/j.iheduc.2004.02.001
Rasheed, R.A., Kamsin, A., & Abdullah, N.A. (2020). Challenges in the online component of blended learning: A systematic review. Computers & Education, 144, 103701. https://doi.org/10.1016/j.compedu.2019.103701 DOI: https://doi.org/10.1016/j.compedu.2019.103701
Phelps, A., Colburn, J., Hodges, M., Knipe, R., Doherty, B., & Keating, X.D. (2021). A qualitative exploration of technology use among preservice physical education teachers in a secondary methods course. Teaching and Teacher Education, 105, 103400. https://doi.org/10.1016/j.tate.2021.103400 DOI: https://doi.org/10.1016/j.tate.2021.103400
Merchant, Z., Goetz, E.T., Cifuentes, L., Keeney-Kennicutt, W., & Davis, T.J. (2014). Effectiveness of virtual reality-based instruction on students’ learning outcomes in K-12 and higher education: A meta-analysis. Computers & Education, 70, 29–40. https://doi.org/10.1016/j.compedu.2013.07.033 DOI: https://doi.org/10.1016/j.compedu.2013.07.033
Ifenthaler, D., & Yau, J.Y.-K. (2020). Utilising learning analytics to support study success in higher education: A systematic review. Educational Technology Research and Development, 68(4), 1961–1990. https://doi.org/10.1007/s11423-020-09788-z DOI: https://doi.org/10.1007/s11423-020-09788-z
Crompton, H., & Burke, D. (2023). Artificial intelligence in higher education: The state of the field. International Journal of Educational Technology in Higher Education, 20(1), 22. https://doi.org/10.1186/s41239-023-00392-8 DOI: https://doi.org/10.1186/s41239-023-00392-8
Donthu, N., Kumar, S., Mukherjee, D., Pandey, N., & Lim, W.M. (2021). How to conduct a bibliometric analysis: An overview and guidelines. Journal of Business Research, 133, 285–296. https://doi.org/10.1016/j.jbusres.2021.04.070 DOI: https://doi.org/10.1016/j.jbusres.2021.04.070
Aria, M., & Cuccurullo, C. (2017). bibliometrix: An R-tool for comprehensive science mapping analysis. Journal of Informetrics, 11(4), 959–975. https://doi.org/10.1016/j.joi.2017.08.007 DOI: https://doi.org/10.1016/j.joi.2017.08.007
Hoang, A.-D. (2025). Evaluating Bibliometrics Reviews: A Practical Guide for Peer Review and Critical Reading. Evaluation Review, 49(6), 1074–1102. https://doi.org/10.1177/0193841X251336839 DOI: https://doi.org/10.1177/0193841X251336839
Aria, M., & Cuccurullo, C. (2026). Science Mapping Analysis—A primer with Biblioshiny. McGraw-Hill.
Bukar, U.A., Sayeed, M.S., Razak, S.F. A., Yogarayan, S., Amodu, O.A., & Mahmood, R.A. R. (2023). A method for analyzing text using VOSviewer. MethodsX, 11, 102339. https://doi.org/10.1016/j.mex.2023.102339 DOI: https://doi.org/10.1016/j.mex.2023.102339
Casey, A., Goodyear, V.A., & Armour, K.M. (2017). Rethinking the relationship between pedagogy, technology and learning in health and physical education. Sport, Education and Society, 22(2), 288–304. https://doi.org/10.1080/13573322.2016.1226792 DOI: https://doi.org/10.1080/13573322.2016.1226792
Jeong, H.-C., & So, W.-Y. (2020). Difficulties of Online Physical Education Classes in Middle and High School and an Efficient Operation Plan to Address Them. International Journal of Environmental Research and Public Health, 17(19), 7279–7279. https://doi.org/10.3390/ijerph17197279 DOI: https://doi.org/10.3390/ijerph17197279
Varea, V., González-Calvo, G., & García-Monge, A. (2022). Exploring the changes of physical education in the age of Covid-19. Physical Education and Sport Pedagogy, 27(1), 32–42. https://doi.org/10.1080/17408989.2020.1861233 DOI: https://doi.org/10.1080/17408989.2020.1861233
Lee, H.S., & Lee, J. (2021). Applying Artificial Intelligence in Physical Education and Future Perspectives. Sustainability, 13(1), 351. https://doi.org/10.3390/su13010351 DOI: https://doi.org/10.3390/su13010351
Mercier, K., Centeio, E., Garn, A., Erwin, H., Marttinen, R., & Foley, J. (2021). Physical Education Teachers’ Experiences With Remote Instruction During the Initial Phase of the COVID-19 Pandemic. Journal of Teaching in Physical Education, 40(2), 337–342. https://doi.org/10.1123/jtpe.2020-0272 DOI: https://doi.org/10.1123/jtpe.2020-0272
Bodsworth, H., & Goodyear, V.A. (2017). Barriers and facilitators to using digital technologies in the Cooperative Learning model in physical education. Physical Education and Sport Pedagogy, 22(6), 563–579. https://doi.org/10.1080/17408989.2017.1294672 DOI: https://doi.org/10.1080/17408989.2017.1294672
Killian, C.M., Kinder, C.J., & Woods, A.M. (2019). Online and Blended Instruction in K–12 Physical Education: A Scoping Review. Kinesiology Review, 8(2), 110–129. https://doi.org/10.1123/kr.2019-0003 DOI: https://doi.org/10.1123/kr.2019-0003
O’Brien, W., Adamakis, M., O’ Brien, N., Onofre, M., Martins, J., Dania, A., Makopoulou, K., Herold, F., Ng, K., & Costa, J. (2020). Implications for European Physical Education Teacher Education during the COVID-19 pandemic: A cross-institutional SWOT analysis. European Journal of Teacher Education, 43(4), 503–522. https://doi.org/10.1080/02619768.2020.1823963 DOI: https://doi.org/10.1080/02619768.2020.1823963
Howley, D. (2022). Experiences of teaching and learning in K-12 physical education during COVID-19: An international comparative case study. Physical Education and Sport Pedagogy, 27(6), 608–625. https://doi.org/10.1080/17408989.2021.1922658 DOI: https://doi.org/10.1080/17408989.2021.1922658
Chan, W.K., Leung, K.I., Hoc, C., Wuc, W., Lam, K.Y., Wong, N.L., Chan, C.Y. R., Leung, K.M., & Tse, A.C. Y. (2021). Effectiveness of online teaching in physical education during covid-19 school closures: A survey study of frontline physical education teachers in Hong Kong. Journal of Physical Education and Sport, 21(4), 1622–1628. https://doi.org/10.7752/jpes.2021.04205 DOI: https://doi.org/10.7752/jpes.2021.04205
Casey, A., & Jones, B. (2011). Using digital technology to enhance student engagement in physical education. Asia-Pacific Journal of Health, Sport and Physical Education, 2(2), 51–66. https://doi.org/10.1080/18377122.2011.9730351 DOI: https://doi.org/10.1080/18377122.2011.9730351
Goodyear, V.A., Skinner, B., McKeever, J., & Griffiths, M. (2023). The influence of online physical activity interventions on children and young people’s engagement with physical activity: A systematic review. Physical Education and Sport Pedagogy, 28(1), 94–108. https://doi.org/10.1080/17408989.2021.1953459 DOI: https://doi.org/10.1080/17408989.2021.1953459
O’ Brien, N., O’Brien, W., Costa, J., & Adamakis, M. (2022). Physical education student teachers’ wellbeing during Covid-19: Resilience resources and challenges from school placement. European Physical Education Review, 28(4), 873–889. https://doi.org/10.1177/1356336X221088399 DOI: https://doi.org/10.1177/1356336X221088399
Zawacki-Richter, O., Marín, V.I., Bond, M., & Gouverneur, F. (2019). Systematic review of research on artificial intelligence applications in higher education – where are the educators? International Journal of Educational Technology in Higher Education, 16(1), 39–39. https://doi.org/10.1186/s41239-019-0171-0 DOI: https://doi.org/10.1186/s41239-019-0171-0
Radianti, J., Majchrzak, T.A., Fromm, J., & Wohlgenannt, I. (2020). A systematic review of immersive virtual reality applications for higher education: Design elements, lessons learned, and research agenda. Computers & Education, 147, 103778. https://doi.org/10.1016/j.compedu.2019.103778 DOI: https://doi.org/10.1016/j.compedu.2019.103778
Bacca, J., Baldiris, S., Fabregat, R., Graf, S., & Kinshuk, K. (2014). Augmented Reality Trends in Education: A Systematic Review of Research and Applications. Educational Technology and Society, 17(4), 133–149. https://www.jstor.org/stable/jeductechsoci.17.4.133
Bond, M., Buntins, K., Bedenlier, S., Zawacki-Richter, O., & Kerres, M. (2020). Mapping research in student engagement and educational technology in higher education: A systematic evidence map. International Journal of Educational Technology in Higher Education, 17(1), 2. https://doi.org/10.1186/s41239-019-0176-8 DOI: https://doi.org/10.1186/s41239-019-0176-8
Goodyear, V.A., Kerner, C., & Quennerstedt, M. (2019). Young people’s uses of wearable healthy lifestyle technologies; surveillance, self-surveillance and resistance. Sport, Education and Society, 24(3), 212–225. https://doi.org/10.1080/13573322.2017.1375907 DOI: https://doi.org/10.1080/13573322.2017.1375907
Lupton, D. (2015). Data assemblages, sentient schools and digitised health and physical education (response to Gard). Sport, Education and Society, 20(1), 122–132. https://doi.org/10.1080/13573322.2014.962496 DOI: https://doi.org/10.1080/13573322.2014.962496
Rich, E., & Lupton, D. (2022). Rethinking digital biopedagogies: How sociomaterial relations shape English secondary students’ digital health practices. Social Science & Medicine, 311, 115348. https://doi.org/10.1016/j.socscimed.2022.115348 DOI: https://doi.org/10.1016/j.socscimed.2022.115348
Ryan, R.M., & Deci, E.L. (2020). Intrinsic and extrinsic motivation from a self-determination theory perspective: Definitions, theory, practices, and future directions. Contemporary Educational Psychology, 61, 101860. https://doi.org/10.1016/j.cedpsych.2020.101860 DOI: https://doi.org/10.1016/j.cedpsych.2020.101860
Ennis, C.D. (2017). Educating Students for a Lifetime of Physical Activity: Enhancing Mindfulness, Motivation, and Meaning. Research Quarterly for Exercise and Sport, 88(3), 241–250. https://doi.org/10.1080/02701367.2017.1342495 DOI: https://doi.org/10.1080/02701367.2017.1342495
Downloads
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2026 Joseph Lobo
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
