Розвиток вищої фізкультурної освіти та її інформаційного забезпечення у 40—50-х роках ХХ століття
Ключові слова:
вища фізкультурна освіта, інформаційне забезпеченняАнотація
У статті розглядається розвиток системи вищої фізкультурної освіти як самостійної освітньої галузі та її інформаційного забезпечення.
Завантаження
Посилання
Короновский В.Н. Работа комиссии по пересмотру учебных планов и программ институтов физической культуры // Теория и практика физической культу- // Теория и практика физической культуры. — 1945. — № 4—5. — С. 87—90.
Киевский инфизкульт: годы и люди / под ред. В.Н. Платонова. — К.: Здоров’я, 1990. — С. 4.
Выше уровень научной работы по физической культуре // Теория и практика физической культуры. — 1947. — № 2. — Т.10. — С. 50.
О рассмотрении учебников для институтов и техникумов физической культуры // Теория и практика физической культуры. — 1948. — № 2.— Т. 11. — С. 93.
Свістельник І. Документальні ресурси спортивної інформації: типолого-тематична характеристика // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту: Зб. наук. пр. / за ред. С.С. Єрмакова. — Х., 2002. — № 25. — С. 7—12.
Downloads
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
